Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 82
Гостей: 82
Користувачів: 0


Головна » 2012 » Серпень » 3 » Тестувати не можна заборонити. Де ставити кому — залежить від того, про який навчальний заклад ідеться
13:49
Тестувати не можна заборонити. Де ставити кому — залежить від того, про який навчальний заклад ідеться
Людмила Заглада,
«Освіта України» № 93-94
У вересні цього року Верховна Рада ухвалила законопроект № 6515, згідно з яким заборонено перевіряти знання дитини при зарахуванні її до школи. На думку народних обранців, тестування порушує Конституцію України, а саме статтю 52 — про рівні права кожної дитини. До того ж тестування може стати інструментом здирництва. Але в законі йдеться лише про звичайні середні школи. Заборона на тестування не стосується спеціалізованих навчальних закладів — гімназій, ліцеїв, колегіумів і спецшкіл з поглибленим вивченням окремих предметів.
Треба сказати, що в зако­ні, автором якого є депу­тат Олександр Фельдман, немає нічого принципово ново­го — аналогічне розпоряджен­ня МОНмолодьспорту про те, що дітей не треба тестувати при за­рахуванні до загальноосвітньої школи, є досить давно. До речі, багато вчителів молодших класів і практичних психологів вважає, що перевірка вмінь читати і лі­чити справді не потрібні.
ТРИ СКЛАДОВІ ЗРІЛОСТІ
Але спробуймо подивитися на тестування дещо з іншого боку. По-перше, якщо його проводить фаховий психолог, він може, зважаючи на особливості дитини (наприклад, темперамент, швид­кість процесів мислення), реко­мендувати батькам конкретного вчителя, клас, навіть програму. А по-друге, якщо йдеться про спеціалізований навчальний за­клад, то батькам варто зважити, чи «потягне» дитина більш склад­ну програму?
І основне: мета співбесіди з психологом полягає не в тому, щоб з’ясувати, чи вміє дитина читати, а в тому, аби оцінити всі складові готовності малюка до школи. А це — не лише ін­телектуальний рівень. Тож пого­воримо про шкільну зрілість де­тальніше.
Більшість батьків упевнена, що найважливіше — вміти писа­ти, читати і лічити. Але насправ­ді ці навички — лише малесень­ка частка того, що спеціалісти називають «готовністю до шко­ли». Якщо дитина все це вміє, ще не факт, що їй пора до шко­ли. Бо шкільна зрілість насправ­ді складається з трьох частин — фізіологічної, психологічної та інтелектуальної. Зазвичай бать­ки зосереджуються на останній. І не здогадуються про важли­вість двох перших. Адже, якщо дитина не готова до школи фі­зіологічно, це може вилитися у хвороби. А, якщо немає психо­логічної зрілості (тобто вміння працювати в колективі, знахо­дити спільну мову з однолітка­ми і вчителем), дитина згодом може відчути відразу до школи і навчання.
ФІЗІОЛОГІЯ: ЯК ДІСТАТИ ДО ВУХА?
Багато батьків навіть не чуло, що, виявляється, є спеціальні тести, за допомогою яких можна чітко визначити, чи достатньо дитин­ка фізично «дозріла» до школи. Основний з них — так званий «філліпінський тест» шкільної зрілості. Дитина має дотягнути­ся правою рукою через голову до мочки лівого вуха (чи навпаки). Як варіант — прикласти зап’ястя до маківки і дотягнутися до вуха кінчиками пальців.
Коли я розповіла про ці тести в редакції, мої колеги — дорослі дяді й тьоті — почали з ентузі­азмом шукати власні вуха. Зви­чайно, з’ясувалося, що вони до школи дозріли повністю. А ось серед шестирічок цю нескладну вправу не може виконати майже ніхто. Що цікаво, в сім років — це зовсім не проблема!
Ще одна ознака: вважаєть­ся, що до початку навчання в дитини має помінятися міні­мум два зуби. Логопедичні про­блеми, слабкість, хворобливість теж є протипоказаннями. До чого може привести нехтуван­ня фізіологічною зрілістю? Не­зріла дитина не може витримувати шкільні навантаження (особливо, якщо школа — спе­ціалізована, зі складною програ­мою). Деякі спеціалісти вважа­ють, що фізично незріла дитина не спроможна не те що 45 хви­лин висидіти на одному місці, а навіть півгодини нерухомості для неї забагато — може призвести до проблем із серцем.
ПСИХОЛОГІЯ: РОЗУМІЮ СЛОВО «ТРЕБА»
Психологічну зрілість фахівці по­діляють на дві складові: емоційну й соціальну. Емоційна зрілість — це вміння опанувати власні імпульсивні реакції і досить три­валий час виконувати не дуже цікаву справу. Психологи нази­вають це — «довільність пове­дінки». Під соціальною зрілістю мається на увазі потреба у спіл­куванні з однолітками і вміння підкорити свою поведінку зако­нам дитячих груп, здатність при­ймати роль учня, вміння слуха­ти і виконувати вказівки вчителя.
Якщо вміння читати і писа­ти легко перевірити при вступі до школи, то вирішити, чи гото­ва дитина психологічно, набагато важче. Можливо, декому з бать­ків тут якраз і допоможе профе­сійний психолог. На що треба звернути увагу? Насамперед, на те, як дитина реагує на невда­чі, рутинну працю, на прохання зробити щось. Як узагалі вона сі­дає працювати, чи сприймає сло­во «треба». Навіть, якщо дитина дуже розумна, але не бажає на­вчатися, марнує час на різні там «не хочу», «не буду», користі від навчання також не буде.
Ще одна проблема психоло­гічно незрілих дітей — неспро­можність відчути себе «одним з багатьох». Особливо це стосуєть­ся діток, які виховувалися тільки у сім’ї, не відвідували дитсадок. Вони звикли почуватися «пупом землі», а тут: «Я піднімаю руку, а мене не запитують!». Раз не запитали, два, три — і дитина припиняє працювати, цікавити­ся тим, що відбувається на уро­ці. Добре це? Авжеж ні…
ІНТЕЛЕКТ: УМІННЯ ВЧИТИСЯ
Ось що-що, а критерії інтелек­туальної готовності добре ві­домі. Знайти їх можна в будь-якому довіднику. Більшість стандартних тестів також спря­мована на те, аби визначити ступінь інтелектуального роз­витку дитини. Якщо спростити й узагальнити, то інтелектуаль­на зрілість для дитини шести — семи років — це вміння виді­лити фігуру з фону, здатність концентрувати увагу, знахо­дити зв’язки між явищами та подіями, можливість логічного запам’ятовування, вміння від­творювати зразок, а також роз­виток дрібної моторики руки і координація її рухів.
Коли батьки готують дитину до школи, левову частку зусиль вони зазвичай вкладають саме в розумову підготовку. Але іно­ді розуміють її вельми своєрід­но: ставлять знак рівності між «добре підготовленою» і «добре дресированою» дитиною. Зви­чайно, можна навчити малюка письма, читання, лічби. Мож­на навіть «натаскати» його на всі запитання стандартних тес­тів — були б час та бажання. Але навіщо це робити? Вчи­телі молодших класів можуть розповісти багато історій про те, як вимуштрувані діти дуже швидко перетворюються з від­мінників на трієчників. Це тра­пляється саме тому, що вони вміють зубрити, але не вміють навчатися.
Вміння вчитися передбачає готовність мозку до сприйнят­тя нових знань. А мозок теж визріває в певний час. До речі, смішний, на перший погляд, тест з пошуками власного вуха теж нерозривно пов’язаний зі зрілістю мозку. Згадаймо один цікавий нюанс: маленькому ге­рою історії, яку ми розповіли в матеріалі «Як розправитися з психологом» ледве виповни­лося шість рочків. А за статистикою, хлопчики взагалі відста­ють у розвитку від дівчаток на рік — два. І не лише фізично, а й розумово. І про це також треба пам’ятати.
Психологічний практикум
Чи справді ваша дитина готова до школи?
Цей нескладний тест допоможе не лише «альфа-мамам», а й звичайним батькам, і вчителям перевірити, чи справ­ді готовий малюк до школи. За кожну ствердну відповідь нараховуйте один бал. Отже, поїхали!
• Чи хоче ваша дитина до школи?
• Чи приваблює дитину те, що вона може багато дізнати­ся і в школі буде цікаво навчатися?
• Чи може ваша дитина займатися самостійно будь-якою справою, що потребує зосередженості протягом 30 хви­лин (наприклад, збирати конструктор)?
• Чи правда, що в присутності незнайомих людей дитина зовсім не соромиться?
• Чи може ваша дитина за картинкою складати оповіда­ння мінімум з п’яти речень?
• Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
• Чи може ваша дитина змінювати іменники за числами?
• Чи вміє дитина читати по складах або навіть цілими словами?
• Чи вміє ваша дитина лічити до 10 і назад?
• Чи може вона розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання одиниці?
• Чи любить вона малювати або розмальовувати кар­тинки?
• Чи може ваша дитина використовувати ножиці і клей (на­приклад, робити аплікації)?
• Чи може вона зібрати розрізну картинку з п’яти частин за одну хвилину?
• Чи знає дитина назви диких і домашніх тварин?
• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назва­ти одним словом «овочі» помідори, моркву та цибулю)?
• Чи любить ваша дитина займатися чимось самостійно — скажімо, малювати чи збирати мозаїку?
• Чи розуміє вона і точно виконує словесні інструкції?
Результати:
14 – 17 балів — можна вважати, що дитина готова до школи. Якщо і виникнуть якісь складнощі, подолати їх буде досить просто.
9 – 13 балів — усе добре. Ви на правильному шляху. А зміст запитань, на які ви відповіли «ні», допоможуть ви­значитися з подальшими напрямами роботи.
8 і менше — дитина потребує консультацій лікаря невролога.


Категорія: Поради батькам першокласників | Переглядів: 861 | Додав: Управління_освіти
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016