Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Тренінгове заняття «Батьки і діти»
30.04.2011, 11:06
Тільки разом із батьками,
спільними зусиллями вчителі  
можуть дати дітям велике
людське щастя. 
В. Сухомлинський
1.Вступ.  Родина — основа зростання здорової дитини, це світ, в якому людина навчається жити. Вона має забезпечувати їй достатні матеріальні т а педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку.
   Надзвичайно важливим є взаємодія школи і сім ї, зміцнення їх зв’язків,   покращення емоційного контакту між батьками, дітьми та педагогічними працівниками, заохочення до партнерських, демократичних стосунків,  що є основою створення гармонійного середовища для розвитку особистості дитини.
   Психолого-педагогічна освіта батьків спрямована на підвищення їх педагогічної культури, розвитку у них позитивного сприйняття  своїх дітей, себе самих, навколишнього світу, розвитку психологічних вмінь: попереджати причини виникнення конфліктів у сім’ї, спілкуватися на засадах емпатії, критично мислити тощо.  
   Батьки мають бути обізнані з особливостями психічного розвитку, навчання та виховання дітей, бути готовими співпрацювати з учителем, психологом, школою, об’єктивно оцінювати результати діяльності дитини.
   Хто допоможе батькам набути психолого – педагогічних знань? Напрошується традиційна відповідь – школа. І це,зрештою, правильно. Бо школа лишається одним із найбільших авторитетів у цьому питанні.
   Перед школою стоїть завдання – налагодити з батьками своїх вихованців дружні взаємини, які будувалися б на взаєморозумінні і взаємоповазі. Ось тоді успіх у роботі забезпечено!
2. Основна частина. Форми і методи роботи психолога з батьками в нашій школі.
   Форми і методи роботи психолога з батьками учнів поділяються на колективні (групові) та індивідуальні форми взаємодії.
До колективних форм відносяться:
v      Робота з батьками в групі - групова робота використовується при проведенні засідань методичних об'єднань, на психолого-педагогічних семінарах, при роботі творчих  груп, на педагогічних радах, при організації різного роду ділових зустрічей, для організації навчання та обміну досвідом, у роботі з батьками.
v      Робота з батьками в парах - організація взаємодії в парах  може ефективно використовуватися в груповій роботі, на батьківських зборах, тренінгу і т. д.
v      Діагностика: анкетування «Чи задоволені ви системою навчання і виховання у школі?», «Чи знаєте ви свою дитину?».
v       Інформаційні методи:
-   інформаційні тексти – інформація, яка могла б бути корисною батькам. Вони дають їм можливість не тільки отримати корисну інформацію, але й усвідомити власну батьківську позицію. Тексти повинні бути досить короткими і написані зрозумілою мовою. У їх назві повинні бути включені знайомі батькам слова. Тексти можуть бути представлені на стендах для батьків або на паперових вклейках в щоденники учнів. Їх можна також роздавати батькам на зборах: «Шкільна дезадаптація», «Толерантні взаємовідношення в родині», «Вплив батьків на формування здорового способу життя»;
-   усні інформаційні повідомлення - виступи психолога в процесі батьківських зборів. Вони дають можливість батькам отримати корисну інформацію; з їх допомогою відбувається звикання батьків до присутності в їх житті психолога як значимої особи: «Перший раз в перший клас», «Увага! П’ятий клас!», «Дотримання прав дитини в родині», «Підготовка учнів до ДПА»;
-   інформаційні лекції - містять більш детальну інформацію про вікові особливості дитини, можливі труднощі на шляху розвитку, ніж повідомлення на батьківських зборах. Вони не тільки розширюють інформаційне поле батьків, але й активно спонукають їх до рефлексії власної батьківської позиції. Для їх проведення необхідно спеціально запрошувати батьків: «Хлопчики та дівчата: особливості статевого виховання», «Позиція школяра і її вплив на навчальну діяльність».
v      Проблемні методи:
- "круглі столи": «Права дитини»;
- дитячо-батьківські заходи;
- тренінги: «Батьки і діти», «Чому і як треба бути толерантними?».
До індивідуальних форм відносяться:
v   індивідуальне консультування: адаптація дитини, зміни в поведінці дитини, взаємодія с підлітком.
v   бесіда: «Взаєморозуміння в родині».
3. Практична частина. Тренінгове заняття «Батьки і діти».
Мета: познайомити учасників; з’ясувати сподівання і побоювання батьків; допомогти усвідомити відмінність між «світами» дитини і дорослого, емоційні переживання,мотивацію поведінки дітей; ознайомити з поняттям «прийняття» дитини; особливостями батьків, які приймають чи не приймають дитину.
Хід заняття:
І.Привітання батьків.
ІІ. Презентація мети заняття.
ІІІ. Основна частина.
  Вправа – знайомство «Аматорське фото – сімейний фотоальбом ».
Мета: познайомити учасників,сприяти згуртуванню групи, створенню позитивної  атмосфери.
Батьки виконують малюнок «Моя сімя» (презентують).
   Вправа «Дерево сподівань».
Мета: одержати інформацію щодо сподівань учасників тренінгу.
Учасники на аркушах записують свої очікування від заняття.
   Інформаційна частина «Особливості дитячого світу».
Ми часто вважаємо, що діти сприймають нас і навколишній світ так само, як і ми. Але це не так. Діти роблять свої висновки з огляду не тільки на те,що ми говоримо, а й на те, що ми при цьому робимо, як поводимося з іншими людьми. Наш особистий приклад виховує дітей більше, ніж усі слова, які ми промовляємо.
Особливості дитячого світу порівняно зі світом дорослих:
v   відсутність сформованих поглядів;         
v   швидкість перевтілення;
v   емоційність;
v   висока мінливість;
v   відкритість;
v   імпульсивність;
v   життя реальними подіями.
Часто батькам здається,що діти навмисно поводиться погано, однак це не завжди так. В основі будь – якої небажаної негативної поведінки  дитини можуть бути бажання показати свою владу або демонстративну непокору, прагнення помститися, відплатити за образу.
    Вправа «Права дітей батьків ».
Учасники діляться на дів групи («Діти» і «Батьки»).
    Мета кожної групи – скласти список своїх прав. Потім по черзі називають ці права один одному. При цьому кожне право може бути внесено в остаточний список тільки тоді, коли воно прийняте іншою стороною. Кожна сторона може відхилити якесь право або наполягти на його зміні. Ведучий має право «вето» - припинення обговорення, він виносить прийняті обома сторонами права на обговорення.
    Вправа «Риси моєї дитини».
Що мене засмучує в моїй дитині?
Що мене тішить  в моїй дитині?
 
 
 
 
 
 
    Вправа « Мова «прийняття/неприйняття».
Дуже часто ми чуємо про безумовне прийняття дитини в усіх її проявах. В батьків це викликає подив і навіть протест. Усі батьки ставлять перед собою цілі: виховати самостійність, відповідальність, акуратність тощо.
Одним з критеріїв діагностики прийняття дитини може стати те, наскільки швидко і легко батьки заповнювали графу «Що мне засмучує в моїй дитині?» Якщо легко вписували «-», але важко «+», навряд чи такі батьки приймають дитину такою, якою вона є. Однак навіть батьки, які вважають, що приймають дитину такою, як вона є, далеко не завжди можуть дати їй відчути своє прийняття. Саме тому дуже важливо навчитися говорити «мовою прийняття», не використовуючи негативних установок.
    Ознаки мови прийняття.
Оцінка вчинку, а не особистості, похвала, комплімент, ласкаві слова, підтримка, зацікавленість, схвалення, згода, посмішка, контакт очей, вираження своїх почуттів, доброзичливість, позитивні тілесні контакти.
     Ознаки мови неприйняття.  
Відмова від пояснень, негативна оцінка особистості, зауваження щодо невідповідності батьківським очікуванням, ігнорування, команди, накази, образа, погрози, покарання,загрозливі пози, неприязні інтонації.
     Батькам дуже важливо зрозуміти, яку роль для дитини відіграють їхні установки. Батьки – найбільш значимі для дитини люди. Вони повинні обережно й уважно ставитися до своїх словесних звернень до дитини, уникати установок, що можуть негативно позначитись на її поведінці. Поза сумнівом, більшість батьківських установок позитивні.
V. Підбиття підсумків заняття.
Дитина віддзеркалення своїх батьків. Виховуючи дитину,будемо виховуватись самі, адже «справжнє виховання дитини у вихованні самих себе».

Категорія: Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 5202 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016