Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Організація самоосвітньої діяльності педагога
29.01.2011, 12:12
Гоман Олена Олександрівна,
керівник кафедри суспільно-гуманітарних наук
Миколаївської гімназії №4
Методична робота – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі діяльності вчителів та спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на забезпечення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, досягнення оптимальних результатів освіти.
  Участь у методичній роботі є невід’ємною складовою професійної діяльності педагога, про що йдеться в ст.56 "Обов’язки педагогічних і науково – педагогічних працівників” Закону України "Про загальну середню освіту”, де сказано: "Педагогічні працівники ... зобов’язані... постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру”.
Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль вчителя, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної працездатності і, чи не найголовніше, безмежне бажання стати педагогом – майстром.
Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання і виховання, доступне кожному педагогові, що постійно вдосконалюється; це єдність знань, методичних умінь, мовної культури, педагогічної техніки, такту й оптимізму. Ще Платон помітив, що будь-яка добре виконана діяльність, окрім уміння й натхнення,  передбачає наявність міцних знань про те, як і чому. Навчання є одним із видів спільної діяльності того, хто вчить, і того, хто вчиться. «Учитель живе доти, доки вчиться, тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель». (Костянтин Ушинський)
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання є цілеспрямована й систематична самоосвіта, бо, за словами Жан –Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути вчитель. Самоосвіта є елементом виробничої діяльності кожного вчителя, який вільно обирає матеріал, прийоми й засоби роботи над собою. Такий принцип організації самоосвіти – поєднання її обов’язкового характеру з добровільно обраним змістом – найбільше виправдав себе у нашому закладі. У процесі самоосвіти реалізуються основні дидактичні принципи навчання – систематичності, послідовності, наступності, зв’язку з практикою. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах. Тому самоосвіта вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Самоосвіта вчителів у нашій гімназії здійснюється за такими основними напрямками:
 - удосконалення науково – теоретичної підготовки з фаху;
- підвищення методичної майстерності;
- психолог – педагогічна підготовка;
- поглиблення знань з теорії та практики виховання учнів;
- загальнокультурний розвиток.
Тому методичну роботу кафедри плануємо, ретельно продумавши, етапи  організації самоосвіти педагогів.
Перший етап, організаційний або установчий, який передбачає створення певного настрою до самоосвітньої роботи; вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми гімназії «Раціональне поєднання педагогічних технологій як системного інноваційного підґрунтя діяльності педагогів та учнів, націленого на досягнення гімназійної освітньої мети»  та теми кафедри  «Забезпечення високого рівня якості знань, творчих здібностей учнів, їх морально – етичного виховання через урочну і позакласну роботу з предметів суспільно-гуманітарного циклу»; формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності  дій.
 Другий етап – удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми, навчаючий, на якому педагог самостійно знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми, вивчення досягнень науки, ППД тощо.
Третій етап – впровадження в практику здобутих знань, під час якого відбувається нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, постановка експерименту. Практична робота продовжує супроводжуватись вивченням літератури.
Четвертий етап – теоретичне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація нових форм і методів навчально-виховної діяльності, накопичення педагогічних фактів. На даному етапі організовуємо колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про хід самоосвіти; відвідування, з наступним обговоренням, відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.
Учителі кафедри суспільно-гуманітарного циклу беруть активну участь у методичній роботі гімназії - це виступи, творчі звіти з проблем, які досліджуються шляхом самоосвіти, взаємовідвідування уроків, позакласних заходів, участі в конференціях, педагогічних читаннях, тренінгах, диспутах тощо.
П’ятий етап – підсумково-контрольний, на якому педагог підбиває підсумки своєї самоосвітньої роботи, узагальнює спостереження, оформлює результати. При цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі   (виступ на засіданні ПК, оформлення портфоліо вчителя, випуску друкованої продукції).
Адміністрація нашого закладу створює максимально сприятливі умови для плідної самоосвітньої роботи вчителя. Це: наявність у розкладі  педагога методичного дня;  наявність у користуванні вчителів гімназійної та власної бібліотек;  змістовний методичний кабінет, який є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками гімназії, а також ретельно спланована робота ПК.
Вважаємо, що важливо стимулювати та керувати самоосвітньою діяльністю вчителів. Керування процесом самоосвіти відбувається членами адміністрації закладу,  керівниками ПК і  має певну циклічну форму. Замкнений цикл такої управлінської діяльності складається з семи етапів.
Перший етап – інформаційно-аналітичний ( діалогічний) – збирання й аналіз інформації про вчителів, рівень їхньої професійної компетентності й стан самоосвітньої діяльності.
Другий етап – поглиблення професійної компетентності педагогів через організацію їхньої самоосвітньої діяльності; визначення професійних запитів і об’єктивних потреб учителів професійно вдосконалюватися; з’ясування потреб щодо різних форм підвищення кваліфікації, зокрема, самоосвіти. Третій етап – постановка мети і прогнозування результатів самоосвіти; з’ясування з учителем його бажання і, відповідно, важливих для нього форм підвищення професійного і загальнокультурного рівнів.
Четвертий етап – планування діяльності керівників ПК  з підвищення професійної компетентності через їхню самоосвіту; переведення загальної мети на рівень конкретних завдань особистісного і колективного керівництва педагогічним колективом у різних сферах управлінської діяльності – методичній роботі закладу, предметної кафедри,  проблемному семінарі, індивідуальній роботі з педагогами.
П’ятий етап – організація самоосвітньої діяльності вчителів з метою їхнього професійного вдосконалення в процесі практичної діяльності, наприклад: засідання за круглим столом, на які завжди виносяться питання, в обговоренні яких беруть участь всі члени кафедри; педагогічні читання; захист учителями рефератів, творчих тем, які були напрацьовані за певний час роботи над методичною проблемою, обговорення питань з психології; вивчались інтерактивні технології: кооперативного навчання (робота в парах, малих групах, прийоми «Карусель», «Акваріум»); колективно-групового навчання («Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Дерево рішень» тощо);  ситуативного моделювання («Розігрування ситуацій за ролями»); технології опрацювання дискусійних питань («Займи позицію», «Зміни позицію» тощо). Крім того, були розглянуті питання «Як оцінити діяльність учнів на уроці?», «Проблеми організації самостійної роботи учнів», «Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості учня», «Розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів на уроках суспільно-гуманітарного циклу», «Активізація навчально-виховної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності НВП». Були проведені відкриті уроки, на яких відбувся показ власного досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики (застосування інтерактивних технологій у НВП). Проведено тиждень кафедри тощо. (див. додаток 1,2)
Шостий етап – регулювання і коригування самоосвіти вчителів керівниками ПК, заступником директора з НВР; індивідуальна робота з учителями в напрямку розвитку їхньої професійної і громадської самосвідомості ( у процесі педагогічного аналізу відвіданих уроків, позакласних заходів тощо керівником ПК і заступником директора).
 Сьомий етап – аналіз ефективності керівництва самоосвітою вчителів; виявлення позитивного в діяльності педагогів; узагальнення їхнього досвіду: проведення науково – практичних конференцій, звітів тощо; впровадження інновацій у практичну діяльність.
 Методична робота вчителя на всіх її рівнях відображається в папці самоосвіти, папці професійного росту, портфоліо, основне призначення яких – продемонструвати не тільки самоосвітню роботу, але й характер педагогічної продукції. Папка самоосвіти педагога містить:
·                            перелік літератури, яку планується опрацювати;
·                            визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи;
·