Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Особливості роботи з педагогами на різних етапах їх професійної життєдіяльності
28.01.2011, 11:28
Альперіна Тамара Давидівна,
учитель математики
Миколаївського морського ліцею ім проф. Александрова

Виділяють 4 рівні професійної компетентності, за якими можна умовно розподілити всіх педагогічних працівників:
І рівень              учителі-початківці, малодосвідчені педагоги;
ІІ рівень             досвідчені, професійно сформовані та грамотні вчителі;
ІІІ рівень           творчі, експериментуючі педагоги;
ІV рівень           висококваліфіковані вчителі-новатори.
Можна відмітити форми науково-методичної роботи, найбільш ефективні для певних категорій працівників:
1) Для всіх категорій педагогічних працівників – самоосвіта, педагогічні читання, науково-практичні конференції, ярмарки педагогічних ідей, методичні брейн-ринги, педагогічні аукціони;
2) Для вчителів-початківців – школи молодого спеціаліста, стажування, наставництво;
3) Для вчителів із достатньо сформованим рівнем педагогічної майстерності – творчі групи, постійно діючі проблемні семінари;
4) Для вчителів-новаторів і вчителів із високим рівнем – школи передового досвіду, педагогічні майстерні, лабораторії, творчі спілки.
Існує тісний взаємозв’язок між:
а) стажем роботи вчителів і їхнім ставленням до підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності;
б) потребами й інтересами вчителів та рівнем їхньої педагогічної майстерності;
в) рівнем загальної культури й ерудиції і рівнем фахової майстерності.
Робота з молодими педагогами.
Плануванню методичної роботи з вчителями цієї категорії повинна передувати аналітична діагностика за участю адміністрації школи, колективу та молодих учителів, які успішно пройшли стажування.
Молоді вчителі І року.
Їм необхідно допомогти у розв’язанні конкретних проблем щодо методики викладання, ознайомити вчителя із сучасними методиками й технологіями навчання, особливостями роботи зі шкільною документацією. Це постійні консультації наставника, презентації досвіду вчителів-майстрів, ділові ігри, огляди методичної літератури.
Молоді вчителі ІІ–ІІІ року.
Необхідна допомога вчителю в професійному становленні, виробленні свого стилю роботи, розвитку фахового потенціалу. Відомо, що виховання основних професійних рис, які визначають ступінь майстерності педагога, відбувається протягом перших 2–3 років педагогічної діяльності.
Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи; під час складання розкладу рекомендує враховувати необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником.
Робота наставника з молодим вчителем повинна включати в себе спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку; випереджальне проведення уроків для молодого колеги; спільну підготовку з питань добору дидактичного матеріалу; відвідування уроків і позакласних занять із подальшим детальним аналізом їх. Для вивчення запитів молодих вчителів можна запропонувати анкету:
1)     Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?
2)     Чи допомагає Вам у роботі школа молодого вчителя?
3)     Що нового Ви дізналися під час відвідування уроків свого наставника?
4)     Які методичні прийоми Ви опанували?
5)     Яку методичну допомогу Ви б хотіли ще отримати?
6)     Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.
Робота з вчителями ІІ–ІV рівнів.
Дієвість методичної роботи залежить від достовірності знань про особливості та результати діяльності кожного педагога.
Основна цінність діагностування педагогічних кадрів – у зверненні до самооцінювання вчителя, що ґрунтується на всебічному аналізі особистої діяльності. Оскільки педагогічна діагностика виявляє сильні сторони особистості педагога, на основі її даних можливе розширення взаємодопомоги та саморозвиток педагогів, є:
1)     Наявність спеціалістів, у яких можна навчитися;
2)     Приклад і вплив колег;
3)     Особистий приклад керівника школи;
4)     Можливість отримання визнання в колективі;
5)     Система матеріального заохочення;
6)     Атмосфера співпраці та підтримки, яка склалась у колективі.
Перешкоджаючі фактори:
1)     Власна інерція;
2)     Розчарування в результаті колишніх невдач;
3)     Негативне ставлення оточуючих;
4)     Стан здоров’я;
5)     Нестача часу;
6)     Відсутність об’єктивної інформації;
7)     Утрата цікавості до педагогічної діяльності.
Особливо хочеться зупинитися на такому питанні, як професійне вигорання вчителя.
Найважливішу роль у захисті і підтримці педагога грає створення в колективі позитивного психолого-педагогічного клімату. Заохочення одних і тих самих, звичне визнання успішних та ігнорування всіх інших не дають змоги створювати умови й можливості для успіху кожного. Часто можна спостерігати, як вчитель зі стажем, професійним багажем, учні якого демонструють високий рівень знань, не бачить необхідності в самоосвіті, вдосконаленні своїх методичних прийомів, участі в різних методичних заходах. Під час професійного спілкування адміністрація і колеги мають виявляти максимум стриманості, дотримуватися культури і етики спілкування. Можна залучати таких вчителів до керівництва творчими об’єднаннями, кабінетами, майстернями; для багатьох таких вчителів одноманітність учительської праці стає руйнівним та болісним чинником. Важливо здійснювати узгоджені з педколективом кроки з системного вивчення процесу та результатів педагогічної праці. Контроль має бути навчальним, підтримувальним, випереджальним. Одночасно не можна замовчувати факти невиконання конкретних доручень, обов’язків, відмови від участі в окремих заходах навіть тоді, коли мова йде про достатньо професійних педагогів.
На всіх етапах професійної життєдіяльності педагогів потрібно дати кожному можливість розкриття в професії, підтримуючи і заохочуючи саме ті вміння і здібності, які йому вдаються найкраще.
 

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 868 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016