Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 14
Гостей: 13
Користувачів: 1
nikdnz117


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Планування роботи з педагогічними кадрами
28.01.2011, 11:34
Нога Тетяна Олексіївна
заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №25
Загальновідомо, що внутрішньошкільна методична робота з педагогічними кадрами спрямована  на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовку вчителів до пошукової роботи, стимулювання їх до самоосвітньої діяльності. Проте визначень методичної роботи існує багато. Зокрема в книзі « Методическая работа в школе: организация и управление» йдеться: «Методична робота – це систематична колективна й індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення їхнього …науково –теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності».[1]
    Відомий російський педагог Володимир Лізинський подає критерії оцінювання результатів методичної роботи в школі:
   1.Підвищення задоволеності педагогів своєю діяльністю.
   2.Позитивний психолого-педагогічний клімат.
   3.Оволодіння сучасними методами навчання й виховання .
   4.Добре організований процес навчання й виховання.
   5.Позитивна динаміка якості навчання й виховання учнів.
   6.Високий рівень професійної самодіяльності педагогів.
   7.Своєчасне поширення передового педагогічного досвіду.
   8.Постійна увага адміністрації до діяльності педагогів. Наявність системи стимулювання педагогічної діяльності педагогів.
   9.Якісно організована система підвищення кваліфікації педагогів.[2]
     Виходячи  із зазначеного, головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь. Тому під час планування методичної роботи особливе значення надається не лише вивченню результативності навчально-виховного процесу, а й усебічному оцінюванню особистісних рис і професійних умінь учителя. А це  можливо за умови організації методичної роботи на діагностичній основі та потребує особистісно зорієнтованої моделі управління в роботі з кадрами. Саме така модель у кінцевому результаті дозволить методичну роботу зробити ефективною та орієнтованою на успіх, дозволить запобігти спробам «вирішення»глобальних педагогічних проблем та перенесе її в площину реальних педагогічних утруднень, зорієнтує на успіх. Тому що тільки успішний учитель, який відбувся, зможе виховати успішного конкурентоспроможного  в майбутньому випускника. Саме виходячи з цього, адміністрація ЗОШ № 25 намагається адаптувати методичну роботу і до потреб навчально-виховного процесу та перспективних планів розвитку школи, і до вимог створення  творчого середовища, яке б сприяло  досягненню позитивної динаміки  професійного становлення кожного вчителя через залучення мотиваційних важелів.
    Не залишає сумнівів  необхідність побудови методичної роботи на діагностичній основі, аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб і труднощів, які виникають в процесі роботи, вивчення мотиваційних компонентів у професійній сфері (проблемно-діагностичний підхід).В іншому разі методична робота буде формальною та неефективною, що суперечить її призначенню за визначенням. Здійснення діагностування, особливо самооцінку педагогічної діяльності, необхідно спрямувати на оволодіння кожним учителем навичками самоаналізу та корекції власної діяльності з огляду на її результативність. Після цього стає можливим проведення анкетування,що доцільно робити у квітні –травні щорічно. Потрібно  після коригування адміністрацією та  керівниками методичних об’єднань діагностичних анкет
скласти  діагностичну карту школи: по горизонталі - прізвища членів колективу, по вертикалі – найактуальніші проблеми навчально-виховного процесу. Аналіз кожної колонки по горизонталі дозволяє об’єктивно побачити  можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, виявити слабкі місця й проблеми, побачити кому з педагогів з якого питання потрібна практична допомога, що дозволить наповнити конкретним змістом методичну роботу, індивідуалізувати роботу з кожним учителем. Аналіз по вертикалі  надасть можливість побачити  стан вирішення  з кожного із запропонованих питань на рівні школи, продумати шляхи поліпшення його реалізації. Діагностична карта повинна бути динамічною, із зазначенням змін як у самому колективі з огляду  на плинність педагогічних кадрів,так і зважаючи на зміни у проблематиці актуальних питань.
   Діагностування дає змогу отримати необхідну інформацію для планування змісту та форм  методичної роботи, виходячи з конкретних проблем навчально-виховного процесу та необхідності надання практичної допомоги кожному педагогу. Аналіз діагностичних анкет доцільно доповнити відвідуванням уроків, позакласних заходів, бесідами, спостереженнями. Традиційно вирізняють колективні, групові та індивідуальні форми роботи, які можна за доцільністю урізноманітнити нетрадиційними формами проведення, які  дозволили  б активізувати роботу кожного. Цій меті можуть слугувати тренінги, на яких учителі вчаться спілкуватися, розігрують різноманітні ситуації, опрацьовують окремі питання в дискусійних групах тощо. Під час роботи використовують інтерактивні технології: «мозковий штурм», методи «мікрофон», «акваріум» та інші. Це сприяє  активізації особистісного потенціалу вчителів, створює умови для пошукової роботи. Членів  педагогічного колективу охоплюють такими колективними формами методичної роботи, які найповніше відповідають рівню  професійної підготовки та досвіду роботи кожного з них. Саме в цьому ракурсі повинна будуватися й індивідуальна методична діяльність педагогів, зокрема над індивідуальною методичною темою, яка повинна випливати з  фахового інтересу педагога та необхідності  вирішення індивідуальних проблем у роботі, «зав’язуватися» на проблемній темі школи, яка наскрізною лінією проходить через зміст всієї методичної роботи та випливає із проблем та задач розвитку навчального закладу.
     Тобто методична робота повинна виходити із  потреб створення умов для саморозвитку та професійного становлення вчителя, його реальних  запитів та інтересів, тільки тоді вона не буде формальною та матиме сенс.

[1]Методическая работа в школе: организация и управление.-М.,1988.-С.11-12

[2] Лизинский В.О методической работе в школе.-М.:Педагогический поиск.-2004

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 1531 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016