Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 35
Гостей: 35
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Пріоритети діяльності шкільної методичної служби
29.01.2011, 15:31
Кучерова Г.М., методист
лабораторії школознавства Житомирського ОІППО
В умовах необхідності модернізації педагогічної освіти одним із важливих завдань інноваційного розвитку є оновлення методичної роботи з кадрами, науково-методичного супроводу освітнього процесу.

Сьогодні важливо відійти від застарілого розуміння системи методичної роботи як контролюючої структури, як транслятора інструкцій і директив, типових і традиційних методик, що забезпечують репродуктивний характер їх виконання.

У контексті інноваційного розвитку педагогічної освіти взагалі та післядипломної зокрема методичну службу в закладах освіти слід розглядати як систему взаємодії зв’язаних між собою підсистем забезпечення та супроводження освітнього процесу, діяльності педагога, інноваційної, дослідно-експериментальної роботи, що вимагає перегляду завдань і принципів її функціонування.

Серед пріоритетних завдань сьогодні важливо виділити такі:
– створення умов для особистісно орієнтованої системи неперервної освіти, метою якої є надання педагогам широких можливостей для оновлення, поглиблення, удосконалення професійної компетентності;
– забезпечення співпраці педагогів і науковців для задоволення потреб у наукових знаннях, дослідницькій діяльності, створення системи науково-методичного супроводу педагогічних інновацій;
– створення системи інформаційної підтримки, включаючи ресурси Інтернет, забезпечення реклами педагогічних ініціатив, новацій, перспективного досвіду і реальних досягнень педагогів;
– забезпечення взаємодії та відповідальності між усіма ланками методичної роботи, що створена в закладі освіти.

Організаторам методичної роботи для вирішення названих та інших завдань слід керуватися принципами:
– поєднання особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісно орієнтованого підходів, що враховують інтереси, запити, потреби, індивідуальний рівень професіоналізму та досвід роботи кожного педагога;
– неперервності доступу до післядипломної освіти;
– відкритості, оптимальності відбору змісту, спрямованого на розвиток професійної компетентності, досвіду творчої діяльності;
– формування готовності до роботи в умовах інноваційного розвитку освіти;
– багатоперспективності вибору форм і методів, методичних технологій в роботі з педагогічними працівниками;
– варіативності та випереджального характеру методичних послуг.
    Переосмислення завдань і принципів діяльності методичної роботи в школі дозволяє визначити основні напрямки їх функціонування.

Діагностико-прогностичний напрям.

З ним пов’язано вивчення потреб педагогів у неперервній освіті. Сучасна система неперервної післядипломної освіти відповідатиме вимогам часу лише тоді, коли буде ґрунтуватись на постійному вивченні потреб, запитів педагогічних працівників, знанні проблем професійної компетентності.

У цьому контексті першочерговим завданням для заступників директорів шкіл з навчально-виховної та методичної роботи є педагогічна діагностика для вивчення результативності системи неперервної освіти педкадрів, що дозволить визначити зміст, форми та методи навчання.

Потребує перегляду і допрацювання система доведення інформації до педагога про зміст, форми та терміни підвищення кваліфікації, що дасть право вибору і вплине на формування потреби в підвищенні професійної компетентності.

Актуальною залишається проблема формування потреби в неперервному навчанні як важливого чинника творчих здібностей педагога.

Основні завдання шкільної методичної служби полягають у стимулюванні мотивацій педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку творчого потенціалу, наданні необхідної допомоги й підтримки у здійсненні неперервного навчання.

А тому важливо сьогодні акцентувати увагу на проблемах поточної діагностики та моніторингу, що дозволить забезпечити постійне спостереження за процесом, динамікою змін.

Діагностико-прогностичний напрям діяльності шкільної методичної служби тісно пов'язаний з визначенням стану навчально-виховного процесу. Безперечно, цим процесам сприяють моніторингові дослідження, у контексті яких необхідно розглядати й незалежне тестування. Саме воно показує, що найслабшою ланкою навчального процесу сьогодні залишається практика, яка, як відомо, є критерієм істини, без якої ґрунтовне засвоєння знань, умінь і навичок неможливе.

Тож важливим завданням організаторів методичної роботи є необхідність зосередження уваги педагогів на вдосконаленні навчально-виховного процесу. Особливого сенсу набувають відпрацювання та впровадження продуктивної технології (розвивального, модульного, інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, особистісно орієнтована, інформаційна, біоадекватна, інтегральна та інші), яка дозволить навчати й навчити, її науково-методичний супровід.

Продуктивна технологія не заперечує використання та комбінування всіх відомих нам видів навчання, але є обов’язковою умовою їх поміркованого використання, з умовою, що з їх допомогою можна більш економно та ефективно розв’язувати поставлені завдання. 

Тобто головною умовою вибору того чи іншого виду навчання, як і технологій, є продуктивність.

Розробки, апробації та впровадження потребують і практичні заняття з високим рівнем та якістю педагогічної підтримки з боку вчителя.

Шляхи розв’язання цих проблем слід шукати в роботі творчих груп, майстер класів, методичних практикумів.

Питання підготовки учнів до незалежного тестування, використання продуктивної технології навчання, якість моніторингових досліджень мають бути предметом розгляду й обговорення на засіданнях шкільних методичних об’єднань (асоціацій, кафедр).

Навчально-методичний напрям.

Це один із найважливіших напрямів в діяльності організаторів методичної роботи. Головним змістом цього напряму є підвищення кваліфікації педагогів.

Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки й не стільки ступенем професійної підготовки вчителя, рівнем знань, скільки бажанням і можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння, тобто постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати педагогічну позицію.

Першочергове завдання адміністрації шкіл – консолідувати зусилля на створенні моделі неперервної освіти педагогів, що є органічним компонентом процесу вдосконалення навчально-виховного процесу.

Навчаючи педагогів, можна використовувати різноманітні форми, методи, підходи, засоби, технології.
Серед них:
– консультування (індивідуальне і групове);
– проективне або програмне навчання;
– проблемно-ситуативне навчання;
– активно-ігрові методи;
– комплексно-рефлексивне навчання;
– навчання у формі практикуму;
– навчання у формі дослідницької роботи;
– науково-практичні прес-конференції;
– проблемні семінари;
– самоосвіта вчителя.

Чільне місце у підвищенні фахового рівня, майстерності вчителя займає робота над індивідуальною методичною, педагогічною, психологічною темою (проблемою). Ця тема не може бути кимось запропонована, вона має випливати з професійного інтересу вчителя.

Слід звернути увагу організаторів методичної роботи на можливість оптимального використання ефективної форми професійного навчання педагогів на базі майстер-класів творчих вчителів.
В області є напрацювання щодо створення такої методики на досвіді роботи педагогів-професіоналів, переможців конкурсів, які досягли високих результатів у навчанні, розвитку, вихованні учнів.
Як форма майстер-клас може проводитись у рамках семінарів, конкурсів професійної майстерності і має виконувати декілька важливих завдань, зокрема:
– підвищення професійної компетентності педкадрів;
– поширення й передачу інноваційного педагогічного досвіду у практичну діяльність педагогів-послідовників;
– моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу.

Організаційно-координаційний напрям.

Він пов'язаний із плануванням і координацією методичної роботи, яка витікає з рекомендацій МОН України № 1/9-318 від 03.07.2002 р. щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти.

Організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками повинен стати методичний кабінет закладу освіти, який діє відповідно до Положення про нього, затвердженого наказом МОН України № 385 від 28.10.97 р.

Завданням діяльності шкільних методичних кабінетів повинно стати:
– забезпечення інформаційної підтримки діяльності структурних підрозділів методичної служби загальноосвітнього навчального закладу;
– створення банку даних програмно-методичної, нормативно-правової, науково-технічної інформації;
– надання навчально-методичних консультацій педрацівникам;
– координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності та вдосконалення фахової підготовки вчителів;
– задоволення запитів, потреб учителів в інформації професійно-особистісної орієнтації;
– організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та інноваційних технологій.

Обладнуючи методичний кабінет, слід особливу увагу приділяти раціональному розміщенню, естетичному оформленню матеріалів, наявності в кабінеті деталей, які позитивно впливають на емоційний стан педагогів.

У сучасних умовах великого значення набуває організаційне поєднання змісту та дизайну кабінету.
У шкільному методичному кабінеті мають бути:
1. Нормативно-правові документи.
2. Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
3. Основні навчально-методичні матеріали з навчальних предметів.
4. Діагностична та моніторингова робота.
5. Матеріали методичних заходів.
6. Бібліотека.
7. Банк даних (картотеки) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій.
8. Технічні засоби.

Наявний у кабінеті матеріал необхідно систематизувати та зберігати в тематичних папках, шафах, на дискетах.

Згідно з чинними нормативними документами педагогічна рада закладу освіти періодично заслуховує на своїх засіданнях звіти про роботу методичного кабінету. Належним чином обладнаний методичний кабінет, добре налагоджена його робота – необхідна умова успіху науково-методичної роботи.

Таким чином, плануючи методичну роботу з кадрами, організатори методичної служби закладів освіти мають осмислити пріоритетні напрямки методичної роботи, визначити основні чинники подальшого розвитку системи науково-методичного супроводу.

Управління розвитком має відбуватись на основі врахування сучасних тенденцій системи освіти, післядипломної педагогічної освіти, інноваційних пошуків і досвіду, урахування ресурсів можливостей закладу освіти.

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 1256 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016