Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Роль методичної роботи у створенні комфортних умов для самореалізації особистості та забезпечення якості освітньої діяльності
28.01.2011, 11:32
Ульянова Ірина Євгенівна
заступник директора з навчально-виховної роботи
Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 52
 
З поточного навчального року наш педагогічний колектив розпочав роботу над новою проблемою темою «Створення комфортних умов для самовдосконалення, самореалізації особистості та забезпечення якості освітньої діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу». Розроблена ПРОГРАМА РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ОСНОВНІ АСПЕКТИ КОЖНОГО З ЕТАПІВ РОБОТИ ЗА РОКАМИ. Тобто визначена стратегія роботи педагогічного колективу на період з 2010 до 2015  року. Сьогодні на педраді ми пропонуємо Вам розробити тактику нашої  діяльності щодо  створення комфортних умов для самовдосконалення, самореалізації особистості та забезпечення якості освітньої діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу.
Утворіть «асоціативний кущ» від поняття «комфортні умови для кожного учасника навчально-виховного процесу». Які виникають асоціації? ( затишні умови, оптимальні умови,  спокійні умови…….).  А в чому полягають комфортні умови навчання для наших учнів ми дізнаємось із результатів анкетування учнів 5 – 11 класів, які наведені в таблиці (див. додаток)
          Ось так і в педагогічному колективі: не всім комфортно, коли від вас щось вимагають, до чогось залучають, особливо в плані методичної роботи. Або когось не похвалили, а когось перехвалили. В рамках підготовки до педагогічної ради ми провели педагогічний       експеримент. За наслідками семінару «Самовдосконалення вчителя» було проведено олімпіаду для педагогів з метою актуалізації основних теоретичних понять з дидактики. Сподіваюсь, це вам допомогло підвищити свій професійний рівень, адже в завдання олімпіади увійшли перевірка розуміння тих термінів, які ми з вами вживаємо постійно. Проте експеримент полягав у тому, щоб на десять хвилин поставити педагогів на місце учнів, дати їм відчути те, як почуваються учні під час перевірних робіт. Чи комфортно вам було? Щоб одержати зворотній зв’язок, ми попросили вчителів написати свої враження. Не всі педагоги захотіли їх висловити, хоча обличчя говорили більше за вас. Ось які відгуки ми одержали: «Здивування», «Перше – розгубленість, друге – цікавість, бажання виконати», «Я нічого не знаю – це раз (сором), шум заважає думати», «Я багато чого не знаю (сором для мене), шум заважав працювати», «Позитивні! Бажання перевірити знання!», «Считаю, что это было лишнее», «Я опоздаю в парикмахерскую. Где же моя книга по дидактике?», «Никаких плохих чувств, интерес к виду деятельности»,  «Сором за незнання», «По барабану», «Спасибо!»
Давайте розділимо всі проблеми, що визначені нашими учнями, по групах і спробуємо визначити шляхи їх подолання. Розділити всі зауваження учнів можна по напрямах: брак самореалізації, перевтома, шум, емоційний дискомфорт у стосунках з педагогами, необ’єктивність оцінювання, побутові незручності. Об’єктивно кажучи, розв’язання більшості  з них залежить від нас педагогів.
        Мозковий штурм (робота в парах)
Прокладіть місточок між двома складовими:
 
право дітей на щасливе дитинство, комфортні умови навчання    _____________________________________________________________________
виконання вимог програм щодо знань, умінь і навичок учнів, необхідність підготовки дітей до майбутнього життя
 
Вкажіть умову, за якою можна досягти паритету між двома складовими цієї формули. Отже, як ми з’ясували, цим місточком може стати яскрава талановита особистість вчителя, якій притаманна методична майстерність,  толерантність, розуміння дитини.
Хто ж відповідає цим умовам в нашій школі? Дітям були запропоновані  три запитання: «У кого з вчителів тобі комфортно на уроці, тому що він зрозуміло все пояснює, дає зрозуміти, чого від вас хоче домогтись і питає те, що пояснив? Хто з вчителів розуміє ваш настрій, самопочуття, не принижує, а підтримує, допомагає під час уроку? Хто з вчителів намагається підняти Ваш авторитет серед однокласників?»
Хто, за визначенням учнів, найбільш позитивні педагоги в нашій школі? (додаток).
Давайте співставимо цю таблицю з результативністю навчальної діяльності, яку показали наші  вчителі за підсумками І семестру? Якщо врахувати поправку на складність предметів, то загалом можна відзначити, що є вчителі справжні майстри своєї справи, які поєднують у собі такі риси характеру, як вимогливість і людяність, а головне створюють комфортні умови на уроці.
Дуже болючим питанням самореалізації вчителя є оцінка результатів його роботи, особливо, якщо педагог працює в класах з потенційно слабким підбором учнів. За рекомендацією науково-методичного центру  адміністрація школи, спільно з психологом та провідними педагогами підібрали  тести, які визначають рівень научуваності школярів. На підставі результатів тестування ми будемо аналізувати контрольні зрізи знань і підсумкові оцінки і робити висновки про ефективність роботи вчителя. Сподіваємось, що це дасть можливість зняти емоційну напругу деяких вчителів,  принесе моральне задоволення результатами своєї праці, тобто  сприятиме створенню більш комфортних умов для самореалізації вчителя.
       Як бачимо, програма самовдосконалення особистості спрямована не лише на особистість дитини, а й на особистість кожного педагога. Василь Сухомлинський наголошував: «Виховують, навчають не програми, не метод, а особистість учителя». Самовдосконаленню вчителя і сприяє методична робота школи. Пропонуємо Вам долучитись до активного обговорення ролі методичної роботи у створенні комфортних умов для самореалізації особистості, як учня, так і вчителя, проаналізувати ефективність методичної роботи.
 Доберіть синоніми до слова «ефективність» у загальному розумінні (результативність, оптимальність, успішність, дійовість, користь, досконалість). Яке слово підходить найбільше до методичної роботи?
Школа – це вчитель. На розвиток вчителя і впливають різні форми методичної роботи. Які з них  для нашого педагогічного колективу найбільш оптимальні, ефективні? Давайте всі разом проаналізуємо по основних напрямках методичної роботи, виходячи зі структури методичної роботи, яка існує в школі. Матеріалом для аналізу пропоную використати результати анкетування педагогів, яке було проведено в рамках підготовки до педради.
          Перше завдання, яке містила анкета, було: «Запишіть теми педрад, які ви запам’ятали за останні 3 роки». Не згадали жодної педради  7% учителів. На жаль,  25% учителів не виявили бажання впроваджувати елементи жодного досвіду, із представлених на педраді. Від чого залежить «пам’ять» вчителів? Співставлення виступаючих на вищезгаданих педрадах показує, що тільки залучення педагогів до активної роботи по підготовці педради (проведення показових уроків, участь у проблемних семінарах, підготовка виступів до  педрад) дає змогу вчителям «пропустити через себе» проблеми, які піднімались на педагогічній раді. Тут доцільно проаналізувати активність педагогів школи у підготовці педрад. Ми відстежили, що за останні 3 роки на педагогічних радах, присвячених проблемам навчання,  виступало 24 вчителя – це  60% всього педагогічного колективу. Чому 40% залишаються пасивними? Найчастіше адміністрація в рік атестації намагається залучити вчителя до активної роботи, проте інколи деякі вчителі у нас активізуються від атестації до атестації, а 4 роки є пасивними спостерігачами роботи інших.
На запитання: «Які інші методичні заходи ви можете згадати?», ми одержали наступні відповіді:
- семінар «Виразне читання» - 3
- курси удосконалення української мови – 1
- семінар «Робота з обдарованими учнями» - 1
- семінар «Формування загальнонавчальних компетенцій»- 1
- семінар «Рухова активність школярів» - 1
- семінар «Як навчити учня вчитися» - 2
- семінари з підготовки педрад - 4
- тиждень відкритих уроків – 4
- педагогічні читання «Ідеї В.Сухомлинського і сучасність» - 4
- взаємовідвідування уроків - 2
- методичний міст - 3
Які висновки ми можемо зробити з цих даних? Що впливає на ефективність методичних заходів?
         У вересні – жовтні 2010 року до 40-річчя зі дня смерті  видатного педагога, публіциста, письменника, з метою втілення  в практику роботи школи досвід педагога-новатора та педагогічну спадщину Василя Сухомлинського проведена декада В.О. Сухомлинського. У школі приділялось багато уваги теоретичному вивченні спадщини великого педагога В.О. Сухомлинського: педагогічні читання   «В.Сухомлинський і сучасність». Проте тільки через залучення педагогів до практичної роботи в рамках декади вдалось досягти максимального ефекту: шляхом самоосвіти, взаємовідвідування уроків, підготовки учнів до участі в конкурсах ми домоглися глибокого вивчення творчої спадщини великого педагога. Вчителі розкрили для себе нові грані творчості, напрямки педагогічної діяльності В. Сухомлинського, його вклад у розробку особистісно зорієнтованої системи навчання. Отже, ефективність методичної роботи залежить від активного залучення педагогів до участі в підготовці та плануванні  методичних заходів.
        Підвищенню ефективності методичної роботи сприяє також проведення цікавих нестандартніх заходів. Так, наприклад, проведення методичного моста «Дошкільний навчальний заклад – школа». Цікавою формою методичної роботи, як видно з анкетування педагогів, було проведення в минулому навчальному році спільного методичного об’єднання  вчителів початкових класів, української мови та літератури, російської мови та літератури. Засідання було присвячено виробленню єдиних методів та прийомів роботи над розвитком навичок виразного читання.
       Продовжимо аналіз ефективності форм методичної роботи. На запитання «Які з форм методичної роботи для Вас найбільш оптимальні?», ми одержали відповіді:
- Масові:
інструктивно-методичні наради 9
педради 7
педагогічні читання 6
конференції 2
методичні семінари 14
психологічні семінари 11
методичні оперативки 7
предметні тижні 10
- Групові:
шкільні постійні проблемні, творчі групи, або тимчасові динамічні групи 19
шкільні предметні методичні об’єднання 13
міські предметні методичні об’єднання 5
тренінги 8
- Індивідуальні:
Самоосвіта 18
 відкриті уроки колег 20
 наставництво 5
 курси підвищення кваліфікації 13
майстер-клас 11
репрезентація особистого досвіду 1
робота над особистою проблемною темою 11
- Участь у конкурсах, виставках 5
 міських семінарах 5
 проведення відкритих уроків 8
           Виходячи з представлених результатів, перше місце посідає така форма методичної роботи, як  відвідування відкритих уроків у колег. Але тут є свої проблеми, на жаль, наведена таблиця демонструє невідповідність рівня кваліфікації педагогів їх бажанню самовдосконалюватись через відвідування уроків. (додаток)
          Майже половина педагогів визнали найбільш оптимальною формою методичної роботи для себе самоосвіту. Проте  аналіз методичних портфоліо показав, що переважна більшість вчителів не можуть спланувати роботу з самоосвіти, стикаються з труднощами у виборі проблемної теми, плануванні форм завершення роботи по роках.        Керування цією роботою традиційно було делеговано методичним об’єднанням, але підхід до роботи, у переважній більшості, на жаль,  є формальним. Тому вважаємо за доцільне враховувати роботу з самовдосконалення педагога  під час визначення з формами внутрішкільного контролю за діяльністю вчителя, спланувати на квітень місяць контрольні діалоги з кожним членом педагогічного колективу за підсумками роботи над власною проблемною темою та темою  самоосвіти.
       Наступна таблиця ілюструє (додаток) участь педагогів у міських методичних заходах.    Ця таблиця певною мірою відображає систему роботи методистів науково-методичного центру (запрошення вчителів, які приходять у «Віснику») і тільки частково  -  роботу наших вчителів. На жаль, адміністрація школи не завжди в змозі відстежити участь педагогів у методичній роботі міста, особливо її результативність. Тому вважаємо за необхідне ввести журнал рефлексії за наслідками відвідування міських заходів, в якому педагог відзначатиме тему, мету заходу, свою участь в ньому та користь для себе.
Журнал може мати наступний вигляд:
«Кошик для сміття»
«Скринька пам’яті»
«Керівництво до дії»
 
 
 
         Останнє питання в анкеті педагогів мало за мету дослідити основні стимули в методичній діяльності вчителів: «На розв’язання яких питань професійної кар’єри у школі реально впливає Ваша участь чи неучасть у методичній роботі?» Ми одержали наступні відповіді:
- на результат атестації 10
- на оцінку роботи керівниками школи 9
- на оцінку роботи з боку колег 7
- на особистий розвиток 25
Деякі вчителі, як ви розумієте, вказали декілька критеріїв. Виходячи з вищеозначеного, можна зробити висновок, що наш педагогічний колектив складається з вчителів, які, у переважній більшості, спрямовані на саморозвиток, самовдосконалення.        
        Одною з важливіших групових  форм методичної роботи є робота шкільних методичних  об’єднань вчителів. Підсумком нашого засідання стануть самопрезентації методичних об’єднань вчителів, над якими вони працювали, готуючись до педагогічної ради. Перед керівниками м/о на засіданні методичної ради школи було поставлене завдання: презентувати проблемну тему м/о, розкривши її зв’язок з проблемною темою школи, показати свій внесок  у розв’язання питання: «Створення комфортних умов для самовдосконалення, самореалізації особистості та забезпечення якості освітньої діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу».  Презентація

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 3455 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016