Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Самоосвіта учителя. Чи можливо й потрібно управляти самоосвітою вчителя?
28.01.2011, 11:31
Венгер Алла Олексіївна,
заступник директора з навчально-виховної роботи
Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 44
 
Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.
АЛІ АПШЕРОНІ
 
Педагог - це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег, громадськості. На вчителі сконцентрована увага, тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Педагогічна освіта, отримана ним, - це лише платформа, з якої починається професійне зростання.
Тому однією з необхідних умов підвищення майстерності вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта. (Додаток № 1)
Тільки вона, за словами Жан-Жака Руссо, спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою  повинен бути кожний педагог. Самоосвітню діяльність необхідно розглядати як сукупність декількох «само»:
-         самооцінка;
-         самовизначення;
-         самоорганізація;
-         самореалізація;
-         самокритичність;
-         самоконтроль;
-         саморозвиток.
При організації самоосвітньої діяльності необхідно дотримуватись таких принципів:
-         самостійність;
-         практична спрямованість;
-         врахування психофізіологічних та професійних індивідуальних особливостей;
-         системність і послідовність.
Визначення проблемної теми із самоосвіти будується на діагностичній основі з урахуванням результатів аналізу роботи за минулі роки та виявлених проблем і недоліків. Діагностика та моніторинг сприяють систематизації роботи вчителів над проблемною темою. План роботи дає можливість безперервно відстежити зростання педагога, прогнозувати розвиток і стан професійного рівня.
Робота над проблемною темою із самоосвіти здійснюється за такими етапами:
І етап – діагностико-теоретичний;
ІІ етап – впроваджуючий;
ІІІ етап – формуючий;
ІV етап – узагальнюючий.
На першому етапі роботи кожний педагог визначає труднощі та недоліки у педагогічній діяльності, здійснює постановку проблеми та вивчає наукову, психолого-педагогічну та методичну літературу, пов’язану із проблемною темою. На другому етапі визначає форми роботи над проблемною темою, впровадження передового педагогічного досвіду у навчально-виховний процес, розробляє дидактичний матеріал. На третьому етапі здійснюється розробка системи розгорнутих конспектів з даної теми, відстежуються поточні та проміжні результати в роботі, систематизується матеріал з проблеми. На етапі узагальнення підводиться підсумок роботи вчителя над проблемною темою.
Результатами роботи є:
-         психолого-педагогічні дослідження з даної проблеми;
-         узагальнення передового педагогічного досвіду вчителя;
-         конкретні методичні розробки;
-         методичні рекомендації, публікації;
-         виступи на семінарах, педагогічних радах, конференціях.
Наприкінці кожного етапу педагог здійснює самоаналіз самоосвітньої діяльності. (Додаток № 2).
Особлива увага в школі приділяється молодим фахівцям та вчителям, які працюють перший рік у навчальному закладі.
Для вчителів-стажистів організована школа молодого вчителя, на засіданнях якої розглядається алгоритм роботи над проблемною темою, надаються практичні рекомендації. З педагогами, які працюють перший рік у школі, проводяться індивідуальні консультації щодо системи роботи над проблемною темою. З  метою  стимулювання їх самоосвітньої діяльності слід ширше залучати молодих учителів до активної участі в засіданнях методичних об’єднань.
Робота педагогів над проблемною темою чітко простежується у системі методичної роботи: методичної ради, методичних об’єднань та проблемних груп, проведенні педагогічних рад, семінарів, нарад, конференцій.
Адміністрацією школи приділяється належна увага організації самоосвітньої діяльності вчителів, необхідною умовою якої є:
-         створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
-         надання консультативної допомоги з питань прийомів і засобів організації діяльності із самоосвіти;
-         визначення конкретних вимог до вчителів щодо самоосвіти;
-         забезпечення внутрішньошкільного контролю за результатами самоосвітньої діяльності педагогів.
З метою створення максимально сприятливих умов для здійснення роботи вчителя із самоосвіти необхідно збільшити його вільний час, організувати дієву та налагоджену роботу шкільної бібліотеки, методичного кабінету. (Додаток № 3).
Важливим у стимулюванні вчителів до самоосвіти є заохочення, використання моральних стимулів – колективних і особистих, а також атестація педагогічних працівників.
Проте самоосвіта вчителя повинна бути вміло контрольована. Для формування завдання кожному педагогу із самоосвіти заступнику директора з навчально-виховної роботи необхідно провести професійне діагностування, надати консультативну допомогу. (Додаток № 4). Діагностування проблемних галузей може проводитись як у формі співбесіди, так і за результатами атестації працівника, або відвідування його уроків. Головне - це вмотивованість вибору теми самоосвіти.
Важливим є здійснення систематичного контролю за самоосвітньою діяльністю педагогів школи протягом навчального року. Цьому сприяє проведення звітів учителів із самоосвіти та співбесід з членами адміністрації і представниками профспілкового комітету.
Обов’язковим є визначення критеріїв оцінювання результативності роботи над проблемною темою із самоосвіти:
1.     Педагогічний (освітні програми і технології, рівень навченості учнів).
2.     Психологічний (рівень психофізіологічного комфорту, розвинутість професійних особистих якостей).
3.     Соціально-психологічний (характер взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, розширення комунікативного простору).
4.     Соціальний (рейтинг педагога).
Отже, самоосвіта – це постійна діяльність учителя, спрямована на розширення поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.  Додатки
Література
 
1.     Бровкіна Л. Професійне зростання педагогів // Завуч. - № 2. – 2005. -
С. 3-4.
2.     Поляков В.С. Організація науково-методичної роботи // Управління школою. - № 16-18. – 2005. - С. 30-33.
       3.     Тевлін Б. Система роботи з молодими вчителями // Завуч. - № 34. – 2003. - С. 1-11.

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 2278 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016