Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Самоосвіта в системі формування професійної компетентності педагога
01.02.2011, 14:31
Учитель готується до хорошого уроку все життя.
Така духовна і філософська основа професії й
технології нашого труда; щоб дати учням іскру
знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла.
В.Сухомлинський
    Учитель-основна дійова особа у реформуванні сучасної освіти. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам вчитель, змінюється мета й завдання його освітянської діяльності. Сучасний педагог має бути готовим до змін, а тому доволі актуальною є проблема неперервної освіти, спрямованої на професійне становлення, вдосконалення педагогічної майстерності й підвищення кваліфікації. Відмітною ознакою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки самовдосконалення в особистому й професіональному плані.  Тому вчитель має постійно оновлюватися, розвиватися індивідуально. Відома істина: добитися успіху може лише той вчитель, що постійно знаходиться на сучасному рівні знань, уловлює нові тенденції життя.  Це як генетичний набір – індивідуальний і неповторний.
 
І. Теоретичні аспекти самоосвітньої діяльності педагога
На сьогодні поняття «самоосвіти» трактується вченими двояко:
 1) постійне поповнення професіональної та загально-культурної інформації;
 2) постійне оновлення індивідуального й соціального досвіду .
Самоосвіта є об’єктивною потребою, яка мотивується такими чинниками:
- щоденна робота з інформацією;
- творча атмосфера;
- конкуренція;
- зміни в суспільстві;
- громадська, суспільна думка.
     Вогнище розпалюється вогнищем, особистість формується особистістю. Самоосвіта є процесом двоаспектним. По-перше, вона є продовженням логічного ланцюга професійної освіти: школа, ВНЗ, післядипломна освіта, самостійна. По-друге, самоосвіта є наслідком «незадоволення» професійною освітою.
Актуальність самоосвіти педагога зумовлена  психологічними аспектами та специфікою вчительської праці:
-         Самоосвіта повідомляє істину, яка інтерпретується відповідно до власних, часто застарілих поглядів;
-         Педагоги обмежені у часі для отримання інформації в порівнянні з учнями;
Вчителі мають нерідко обмежене коло спілкування із своїми однолітками, й це коло обмежене професійними інтересами.
                                                                                              Учитель живе доти, доки вчиться
                                                                                              Щойно він перестає вчитись,
                                                                                              у ньому  помирає вчитель.
                                                                                                      К.Ушинський
-          Самоосвіту ж вчителя можна розглядати як сукупність складових:
-         Самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
-         Самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
-         Самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, вміння усвідомлювати свої інтереси;
-         Самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватності своїм можливостям, форми самоосвіти, планувати, організувати робоче місце та діяльність;
-         Самореалізація – реалізація особистістю своїх можливостей;
-         Самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки васної роботи;
-         Саморозвиток – результат самоосвіти.
   Тому, лише формуючи цю сукупність, можна передбачити свідому самоосвітню діяльність педагога. Крім того, програма самоосвіти включає в себе вдосконалення суспільно-політичних знань, ознайомлення з найбільш визначними досягненнями науки, збагачення літературних й естетичних уявлень, знайомство з новими тенденціями й явищами культурного життя. Особливо важливе місце займає поповнення знань з предмету, що викладається, і знайомство з новітніми даними відповідної науки, розвиток педагогічних, психологічних і методичних знань і умінь, що можливо лише при ознайомленні з відповідною новітньою літературою й регулярному читанню періодичних видань.
Самоосвіта педагога є одним з найважливіших шляхів упровадження педагогічної науки в шкільну практику Вся система самоосвіти педагога-предметника  розглядається як постійне та нерозривне співвідношення між педагогічною теорією та шкільною практикою.
Зрозуміло, що методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь:
-         вивчати необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
-         виокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень;
-         вибирати з прочитаного та побаченого думки та методичні знахідки для апробації у власній педагогічній діяльності;
-         систематизувати та розробити науково-методичне узагальнення;
-         впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з учнями.
Основними завданнями самоосвітньої діяльності педагога є:
-         вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя;
-         оволодіння новими формами, прийомами навчання й виховання;
-         вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогіки та психології , нових педагогічних технологій;
-         розвиток у школі інноваційних процесів.
 При доборі змісту та форм роботи педагогу необхідно брати до уваги два її аспекти:
1)     предметом вивчення можуть стати нові наукові ідеї, найактуальніші педагогічні проблеми, які ще не пройшли перевірку масовою шкільною практикою, а результатом самоосвітньої роботи має стати вивчення педагогом теоретичної проблеми та визначення шляхів її практичного застосування у шкільній практиці;
2)     предметом самостійного вивчення може виступати передовий педагогічний досвід, який ще не здобув належного теоретичного узагальнення, а результатом має бути вироблення в педагогів готовності до подальшого осмислення виявлених педагогічних фактів.
У той же час І.П.Жерносек виокремлює низку вимог до організації самоосвіти педагогів:
1.      Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагогів. Результатом самоосвітньої роботи педагога має стати поліпшення якості викладання предмета, виховання та розвитку учнів за допомогою свого предмета.
2.      Систематичність і послідовність самоосвіти, безперервний характер роботи постійне ускладнення змісту й форм самоосвіти
3.      Комплексний підхід до добору змісту й організації обраної теми з самоосвіти.
4.      Індивідуальний характер самоосвіти як найгнучкішій форми отримання знань (форми та методи самоосвіти мають бути підпорядковані особливостям особистості педагога наявності в нього професійно значущих якостей, умовам його шкільної роботи, його реальним можливостям тощо)
5.      Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі школи, району, області.
6.      Створення в школі умов, що спонукають педагога до самоосвітньої діяльності.
7.      Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі ( участь у семінарах, засіданнях науково-методичних кафедр, педагогічних читаннях, конференціях тощо)
Для вчителя є обов’язковим розуміння постійного навчання, адекватна самооцінка та усвідомлення необхідності в самоосвіті.

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 3904 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016