Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Стимулювання і мотивація потреби педагогів у власному професійному зростанні
29.01.2011, 12:51
Голенко Наталя Петрівна,
ЗДНВР МЗОШ №54
«Мистецтво керівництва загальноосвітньою
школою в тому й полягає, щоб учителів початкових
класів і вчителів середніх і старших класів
об’єднували єдині педагогічні переконання,
щоб індивідуальна творчість, а без цього не
можливий творчий колектив, образно кажучи,
текла невичерпними джерелами  в єдиний потік
колективної майстерності, колективного
досвіду, колективної турботи про знання учнів»
 В.О.Сухомлинський
         Творчий педагог – це особистість. яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які допомагають досягти творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.
         Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, тому що неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із не стандартних дій. Відомо, що творчість, новаторство пробиває собі шлях у боротьбі, що всяке нове потребує відмови від того, що в минулому визнавали новим, а його творців у той час називали новаторами.
         Робота з розвитку творчості педагогічних працівників розпочинається із створення необхідних умов:
- забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу;
- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням  їхньої кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- визначення найефективніших форм і методів керівництва, які відповідають особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;
- забезпечення доцільного використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчально-виховного процесу, створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;
- забезпечення вільного часу вчителів;
- вирішення питання поінформованості вчителів про досягнення педагогічної науки, передової педагогічної практики науково-методичної літератури.
         Створення сприятливих морально-психологічних умов для творчості – це і вміння керівника побачити в кожному вчителі творчу жилку, підтримувати і розвивати корисні ініціативи вчителів та учнів, передбачати можливі конфлікти в колективі, розвивати в собі і колегах увагу до потреб, запитів, горя і радощів кожного вчителя.
         Плануючи роботу школи треба, враховувати розвиток педагогічної творчості, включивши його до тієї частини загально шкільного плану, яка присвячена роботі з кадрами. Джерелами планування є аналіз навчально-виховного процесу, виявлення «вузьких місць у роботі школи»; вивчення особистості кожного педагога з метою виявлення як його утруднень, так і творчого потенціалу. Сприятиме успіху цієї роботи систематичне проведення діагностування вчителів, яке впродовж багатьох років ефективно використовують в нашій школі.
         Особливого значення в управлінні розвитком творчості слід надавати стимулюванню. Вчитель мусить знати, що його ініціативу і творчість у роботі буде заохочено. Стимулювання забезпечує система заходів морального і матеріального заохочення, організація творчого змагання, конкурси учнівських робіт, ярмарок педагогічної творчості. Дні і тижні творчості в школі, організація методичних виставок, заснування спеціальних дипломів для творчих педагогів. Як стимулюючий чинник можна використати анкетування. Відомо, наприклад, яке значення має для вчителя добре налагоджена система самоосвіти. За  словами К.Ушинського: «Вчитель живе доти, доки вчиться, як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель».
         Розвиток творчих здібностей учителя стимулює й надання йому можливості вийти зі своїм досвідом за межі класу, школи. Тому, аналізуючи і досліджуючи досвід учителя-новатора, керівник може порадити, запропонувати цьому педагогові форму фіксації, узагальнення свого досвіду. На першому етапі це може бути виступ на засідання педагогічної ради, методичному заході в школі. Потім, якщо досвід цього заслуговує, слід надавати вчителю можливість виступати на районному, обласному рівні, взяти участь у роботі обласної, Всеукраїнської науково-педагогічної конференції. Наступний етап – учителю пропонують поділитися своїм досвідом, виступити на сторінках періодичної преси. Нарешті, мова має йти про узагальнення досвіду творчого педагога.
         Важливим чинником у стимулюванні творчості може стати особистий творчий план учителя, головне завдання якого – спонукати вчителя до роздумів про свою роботу, до самоаналізу, визначення основних форм підвищення своєї кваліфікації.
         Організація як функція управління передбачає чітку постановку завдань перед кожним учителем і перед усім педагогічним колективом, створення настою на роботу, надання практичної допомоги педагогам, підбиття поточних підсумків.
         Найважливішим чинником організації творчої діяльності вчителів є свобода критики, проведення творчих дискусій, вільне висловлювання своїх думок. Звичайно, це не завжди зручно для керівників шкіл, тому що необхідно давати принципові оцінки, визнавати прорахунки, регулювати взаємини, забезпечувати коректність критики.
         Добре налагоджена робота творчих та проблемних груп допомагає продуктивно вирішувати актуальні проблеми організації навчально-виховного процесу, залучати до участі в творчості якомога більше членів педагогічного колективу. Особлива увага приділяється роботі з молодими вчителями, зростанню їхнього кваліфікаційного рівня, спонуканню до активної творчої діяльності.
         Управління розвитком творчості передбачає й регулювання стосунків в колективі і виховання кадрів. Творчий учитель завжди на виду, його праця, його знахідки обговорюються, вони викликають суперечки та заздрість. Надмірна похвала, недостатня самокритичність можуть призвести до зарозумілості, протиставлення себе колективу. Необхідно кожному педагогічному колективу налагодити всебічне вивчення механізму створення творчої особистості, створити сприятливі передумови та умови для його розвитку і, нарешті, здійснювати цілеспрямовану організацію творчого досвіду на науковій основі. Це дуже індивідуальна, складна співпраця керівника школи з учителями, яка, по суті, є планом творчого розвитку педагога. Це постійне пропонування не одного, а двох – трьох варіантів дій у конкретній ситуації, і проблемні міні-завдання, спеціально підготовленні для того чи іншого вчителя, і пропозиції прочитати відповідну книгу, статтю, й питання для обговорення, й рекомендації з розвитку загальної культури. Так створюється довготривалий робочий документ, спрямований на те, щоб навчити вчителя займатися самоосвітою, прищепити йому потребу в постійному самовдосконаленні, бажання і розуміння необхідності займатися творчою діяльністю. Будь-яке творче починання педагога має бути науково обґрунтованим, а саме:
- виокремлення проблеми, яка цікавить учителя, встановлення її актуальності, наукової новизни, практичної значущі;
- вибір теми дослідження;
- продумування провідної ідеї і задуму;
- формування гіпотези дослідження;
- постановка мети і робочих завдань;
- вибір методів дослідження.
         Досвід вчить, що вчитель значно економить час, коли розвиває в собі творчі засади саме на науковій основі методики дослідження.
         Цілком зрозуміло, що завдання творчого вчителя – розвивати свою творчу особистість та творчу особистість учня. Для цього необхідно підтримувати основні якості талановитого вчителя:
- сумлінне ставлення до своєї справи;
- ретельне виконання своїх обовязків у будь-яких ситуаціях, за будь-яких умов;
- постійний пошук оптимального рішення завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок;
- бажання та вміння досягти позитивних результатів навіть за несприятливих умов;
- розвиток фантазії, вміння бачити незвичайне навіть у звичайних ситуаціях;
- прагнення сформувати творчу особистість школяра;
- артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу уяву;
- вміння створювати проблемно-пошукові ситуації, ситуації успіху;
- педагогічний такт;
- загальна культура особистості.
         Творчий учитель соціально корисний не тільки результатами своєї особистої праці, а тим, що він дух творчості передає іншим, особливо педагогам-початківцям

Категорія: Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 1556 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016