Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0


Головна » Інструктивно-методичні матеріали » Перспективний досвід » Навчально-виховний процес

Краєзнавча робота
01.04.2012, 21:27
Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукової термінології, сприяє вихованню патріотичних почуттів молоді, розширює їхній світогляд, розвиває пізнавальні інтереси, залучає до пошуково-дослідницької діяльності, формує інтелектуальні та практичні вміння.
Краєзнавча робота в школі проводиться в ході вивчення шкільних предметів (історія України, українська література, природознавство, географія, біологія, екологія, музичне мистецтво, художня культура, образотворче мистецтво), викладання факультативних курсів «Історія Миколаївщини», «Етнонаціональна палітра Степової Еллади», «Видатні постаті України», під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики, позакласної та позашкільної роботи.
В закладі розроблена система дослідницько-пошукової роботи.
Класні колективи протягом навчального року працюють над творчими проектами, які складаються з 4 етапів.
І етап. Пошуковий – визначення теми дослідження, постановка мети, обговорення методів дослідження
ІІ етап. Аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності.
ІІІ етап. Практичний – виконання запланованих кроків.
ІV етап. Презентаційний – оформлення результатів, проведення презентації, захист проектів.
Під час роботи над проектами учні покращують свої знання з історії рідного краю, вчаться піклуватися про неї, цінувати надбання свої предків. Крім того, отримують навички збору та систематизації краєзнавчих матеріалів; підготовки та захисту презентацій.
Найбільш цікаві краєзнавчі дослідження, проведені учнями навчального закладу:
Тема: «Роми - самобутній народ» (напрямок етнографічне краєзнавство)
Виконавці: учні 11 класу, консультант: вчитель історії Олійникова С.П.
Роми - нащадки вихідців з Індії. У Європі вони з'явилися на початку ХIV ст., а на території сучасної України вперше роми поселилися в ХV ст., в нашій області - в ХVІІІ ст. Не дивлячись на кочовий спосіб життя, роми зуміли зберегти свою мову і культурну самобутність. В Миколаївській області сьогодні проживає близько 1,5 тис. громадян ромської національності (0,1% від загальної кількості населення). В основному, вони проживають в м. Миколаєві, м. Первомайську, м. Вознесенську, Баштанському, Вознесенському, Миколаївському, Веселинівському районах.
В нашій школі навчається багато дітей – ромів. На жаль, не всі школярі та батьки ставляться до них толерантно. Ми провели невеличке опитування серед старшокласників, батьків, вчителів. Відповіді на питання: «Що Ви знаєте про циганський народ і як ставитеся до його представників?» були різноманітні.
- Я не знаю, коли вони тут з’явилися. Я не знаю їх традицій. Але знаю, що роми не піддаються ніякій владі. Я лояльно до них ставлюся.
- Цигани обмаюють людей. Але музика в них класна і цікава культура.
- Я знаю, що роми – кочівники і живуть в багатьох країнах. Але українці, як нація, ставляться до ромів негативно.
- Цигани потребують благоустрою та впорядкування життя. Я намагаюсь їх сторонитися.
Результати нашого опитування співпали з даними опитування громадської думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук у 2002 році. Ступінь толерантності українців до ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих). Тобто середньостатистичний українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноправних громадян. З усіх національних меншин найменш інтегровані у суспільство роми. І ця відокремленість часто є причиною настороженого, а часом і ворожого ставлення суспільства до циган.
Замислившись над долею циган, досить важкою, а часом жорстокою, – адже багато людей стороняться їх, бояться, обзивають, називають крадіями, – ми обрали для дослідження тему: «Роми – самобутній народ». Метою нашої роботи стало вивчення історії та культури ромів, популяризації наших досліджень для формування у молоді повноцінних уявлень про етнічне різноманіття українського суспільства, знань про культуру малого народу, що населяє Україну, бо в полікультурному суспільстві дуже важливим є подолання негативних стереотипів, нерозуміння й ворожості.
В ході нашої роботи ми з’ясували, що самі роми майже нічого не знають про історію своєї етнічної громади, бо більшість дорослих не мають навіть середньої освіти, деякі жінки не вміють взагалі писати. Діти – роми мають проблеми з навчанням, відвідуванням школи, бо змушені допомагати рідним, заробляти на життя, переважно торгівлею.
Для того, щоб більше дізнатись про історію циган, в шкільній бібліотеці та філіалі міської дитячої бібліотеки ім Шури Кобера і Віті Хоменка ми ознайомилися з науково – популярною літературою, місцевими та всеукраїнськими періодичними виданнями, переглянули матеріали з цього питання у мережі Інтернет.
Наша пошукова робота засвідчила, що сьогодні інтерес до циган не зменшується, а навпаки зростає. Історія циганського (ромського) народу дуже своєрідна, вона містить багато трагічних та темних сторінок. Жоден народ у світі не був оточеним такою кількістю різних вигадок, небилиць та чуток. Упродовж століть характерною особливістю циганського народу було те, що він перебував у вигляді етнічних груп. Не маючи своєї власної батьківщини, цигани розкидані по всьому світу: США, Канада, Англія, Франція, Германія, Іспанія, Італія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Румунія, Болгарія, Україна, Росія, Туреччина… Скільки існує країн і народів, стільки й циган. Щоб вижити, вони приймають мову, вірування, культуру та звичаї того народу, поруч з яким живуть. Проте цигани не асимілюють, не втрачають власної самобутності.
Цигани вражають своїм сильним духом, неспинним бажанням свободи. Тому циганські образи часто надихали відомих поетів та письменників: О.Пушкіна, Л. Толстого, М. Горького, Ф. Тютчева, О. Блока, М. Цвєтаєву. Без впливу циганських характерів не було б і таких світових шедеврів, як «Собор Паризької богоматері» В. Гюго, «Кармен» П. Меріме та однойменної опери Ж. Бізе…
Результати дослідження ми узагальнили в збірці «Роми – самобутній народ», в якій розкрили питання походження та історії поширення циган, показали, коли і як цигани з’явилися в Україні, в Миколаївській області, висвітлили проблеми ромів. Збірка була представлена на святі національних меншин та батьківських зборах в грудні 2010 року. Крім того, матеріал був використаний в роботах, що були направлені на конкурс учнівських історичних проектів «СЛІДАМИ ІСТОРІЇ», який проводиться Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «НОВА ДОБА» у рамках міжнародної програми молодіжних історичних конкурсів «EUSTORY» та на конкурс пошуково-дослідницьких робіт ІІ Всеукраїнської (VІ Міжрегіональної) краєзнавчої конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників».
Наше дослідження може бути використане педагогами школи для виховання в учнів взаємного розуміння, поваги й толерантності, здатності до міжетнічного діалогу, недопущення розпалювання ксенофобії.

Тема: «Людмила Яківна Чижова – яскрава постать у дитячій літературі Миколаївщини” (напрямок літературне краєзнавство)
Виконавці: учні 6 класу, консультант: вчитель світової літератури Костиненко О.В.
Українська земля завжди була багата на талановитих письменників та поетів. Значна їх частина працює на Миколаївщині. До відомих літературних діячів нашого краю відносяться Дмитро Кремінь, член національної спілки письменників України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреат премій ім. Василя Чумака та Миколи Аркаса; керівник літературних об’єднань «Стапель» і «Пегас» В’ячеслав Качурін, Валерій Бойченко, Еміль Январьов.
Нажаль, молодь сьогодні мало цікавиться сучасною літературою рідного краю, тому ми, учні 6 класу Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 36, поставили перед собою мету - більше дізнатись про творчість відомих миколаївських письменників і поетів та обрали напрямок дослідження «літературне краєзнавство».
Серед сучасних письменників Миколаївщини, що пишуть для дітей, привертає увагу Людмила Яківна Чижова, лауреат премії Миколи Аркаса 2000 р. Уродженка Кіровоградщини, вона все життя прожила в Миколаївській області, працюючи на культурній ниві. Людмила Яківна є людиною тонкої душі, яка сприймає світ і усе навколо особливо. Вона захоплена красою весни, замилувана барвами кольорів ранкового поля, закохана у пору юності… ЇЇ твори присвячені рідному краю, любові до близьких, повазі до традицій та звичаїв українського народу. Вони є безцінним джерелом народної мудрості.
З книжками Людмили Яківни ми здійснили подорож у Новорічну ніч, відвідали чудову пору року – Весну, завітати на літніх канікулах до бабусі, помилувалися осінніми пейзажами.
У листопаді 2012 року відбулася зустріч учнів школи з Л.Я.Чижовою, під час якої ми отримали нагоду більше дізнатись про її життя, творчий шлях.
Після зустрічі ми взяли інтерв’ю у поетеси.
- Хто надихнув вас на поетичних шлях?
Л.Я. - В моєму дитинстві, на відміну від вашого, не було телевізорів та комп’ютерів, більшу частину свого часу я проводила за читанням книжок. Читала все, що потрапляло до рук. Тому я можу з впевненістю сказати, що саме книги надихнули мене на поетичний шлях.
- Яка Ваша улюблена книга?
Л.Я. – Мені дуже подобається творчість Ліни Костенко. Вона чудова поетеса, найбільше мені подобається її твір – «Маруся Чурай».
- Де ви берете матеріал для своїх творів?
Л.Я. – Пишу я твори на основі реальних подій, тому можна сказати, що теми для моїх творів пише саме життя.
- Хто допомагає та надихає Вас на творчість?
Л.Я. – Все життя моїм помічником і порадником був чоловік Іван Федорович, світлій пам’яті якого я присвятила книгу «Із глибини народної криниці». Моїми світлими крилами натхнення, для котрих я писала і пишу, є мої онуки Оленка та Настуся. Вони для мене-уособлення моїх маленьких читачів і шанувальників, для яких написана нова книга «Скриня казок».
- Які Ваші творчі плани на майбутнє?
Л.Я.–Моє сьогодення сповнене творчими планами та зоряними надіями, що нові книги для дітей, дякуючи щедрим і добрим людям, вийдуть у світ.

Крім того, ми дізналися, що однією з багатьох книжок Людмили Яківни є «Казка дідуся Гната», створена в 2004 році разом із учнями нашої школи (роботи учнів школи, виконані під керівництвом вчителя Вершиніна В.В.,стали ілюстраціями до книжки). Казка написана для дошкільнят та учнів молодших класів. Це поетична розповідь про дивовижних майстрів, що живуть поряд з нами і передають своє уміння дітям. Прообразом дідуся Гната був батько поетеси Яків Потапович Васильєв.
Результати нашої роботи будуть представлені на краєзнавчій конференції, яка відбудеться в ЗОШ № 36 в квітні 2012 року, та можуть бути використані на уроках української літератури при вивченні творчості Миколаївських письменників.

Тема: «Звідси починався Миколаїв» (напрямок історичне краєзнавство)
Виконавці: члени туристсько – краєзнавчого гуртка, консультант: вчитель історії Олійникова С.П.
Сьогодні в незалежній Україні велика увага приділяється вивченню і дослідженню історії рідного краю. Миколаївщина має цікаву історію, своєрідну матеріальну і духовну культуру.
Миколаївська область розташована в південній частині країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії ріки Південний Буг. На півдні обмивається водами Чорного моря.
Тривалий час розвиток краю пов’язаний з затяжною боротьбою Російської держави з Османською імперією, в якій відстоювалось право Росії на вихід до Чорного моря. Росії потрібен був свій флот.
І за велінням князя Г.О.Потьомкіна в гирлі річки Інгул у 1788 році була закладена нова верф. Довкола верфі почало рости місто, яке в 1789 році отримало назву Миколаїв на честь переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням О.В.Суворова в грудні 1788 року, в день Святого Миколая.
Ми, вихованці туристсько-краєзнавчого гуртка, вирішили більш детально вивчити питання заснування Миколаєва, розробити екскурсійний маршрут «Звідси починався Миколаїв», присвячений історії заснування міста та розвитку кораблебудування в кінці ХVІІІ – І пол. ХІХ ст.).
Під час роботи над проектом ми працювали в команді, кожен відповідав за спільну справу. Ми навчилися здобувати інформацію з різних джерел, аналізувати, систематизувати та представляти отриману інформацію у вигляді презентації, публічно захищати свій проект.
Нашу роботу можна використати на уроках історії України, на виховних годинах, присвячених Дню міста.

Тема: «Аркасівська Христофорівка» (напрямок геграфічне краєзнавство)
Виконавці:учні 8 класу, консультант: вчитель географії Козирєва Л.Л.

Споконвіку жили на нашій землі люди: вирощували хліб, плекали сади, виховували дітей, навчаючи їх, як бути завзятими й несхитними. Вони щиро хотіли, щоб рідна земля квітла й багатшала, доки світить сонце. Тисячолітні бажання справдяться, якщо кожен день їхнього життя закарбується в пам'яті й стане надбанням нащадків. Отож, мов чарівне замовляння, заповідали вони своїм дітям народну мудрість: «Майбутнє неможливе без минулого».
Наша робота на сьогоднішній день є досить актуальною, бо її призначення – вивчити минуле рідного краю. Адже, поспілкувавшись з багатьма однолітками, ми зробили висновок, що не всі вони знають історію малої батьківщини. Маємо надію, що знайомство з історією Миколаївщини та нашими видатними земляками, не залишить нікого байдужим й допоможе стати в майбутньому справжнім добротворцем на своїй землі.
Розпочавши роботу над шкільною краєзнавчою програмою, ми зацікавилися життям та дяльністю відомого українського історика та композитора Миколи Миколайовича Аркаса, який походить з відомої грецької родини Аркасів.
Свою роботу ми присвячуємо дослідженню періоду діяльності М. М. Аркаса у селі Христофорівка. Саме тому нами була обрана тема: «АРКАСІВСЬКА ХРИСТОФОРІВКА».
Метою нашої пошукової роботи є популяризація краєзнавчої роботи, ознайомлення учнів та батьків із життям видатних особистостей Миколаївщини.
Для того, щоб більше дізнатись про період життя М.М.Аркаса, який нас цікавив, ми ознайомилися з науково-популярною літературою, періодичними місцевими та всеукраїнськими виданнями, переглянули матеріали з цього питання у мережі Інтернет.
Опрацьованих літературних та історичних джерел виявилося недостатньо для повного аналізу і розуміння обраної теми, тому ми відправились на екскурсію до села Христофорівка Баштанського району Миколаївської області.
Результати нашої роботи були представлені в березні 2011 року на учнівській конференції. Весь зібраний матеріал передано в шкільну бібліотеку, його можна використати на уроках географії, історії України.
Додав: liliya2896 |
Переглядів: 2825
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016