Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Головна » Інструктивно-методичні матеріали » Сьогодення миколаївської освіти » 2013-2014 н.р.

Андріївські вечорниці в ліцеї "Педагог"
26.12.2013, 14:32
Просим всіх у нашу хату,
Превелику, пребагату,
Від зірниці до зірниці,
Хай лунають вечорниці.

У сучасному житті, коли усі стурбовані своїми власними проблемами, поняття "традиції" та "культурна спадщина" встрачають свій сенс. Аби відродити частинку української історії, історії наших батьків та прадідів, наш клас організував вечорниці. У день Андрія, коли за українським звичаєм, сільська молодь раніше збиралася в одній хаті, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища,наш клас вирішив приєднатися до цього святкування і ми повернулися у минуле.

Гості нашого свята побачили справжнє українське дійство. Хлопці та дівчата жартували, співали, ворожили.

Із сторони було приємно спостерігати і за учасниками вечорниць, які поринули в чарівний світ народних звичаїв і традицій   і продемонстрували, як проходили Андріївські вечорниці на Україні

"Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася, окремі риси пізнавали і там собі пару вибирали. Було так заведено, що кожне село і, навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Молодь платила господині борошном, печеним хлібом, полотном... Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити – панувала повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер, чого б варто повчитись молоді нині.

Андріївські вечорниці були особливими. Хлопці з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. У цей вечір, щоб хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує".

Наш клас вирішив не нехтувати цією традицією, тому головною родзинкою наших вечорниць було кусання калити.

Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні калити. Тож місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до наймолодшого дівчати.

Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

Біля калити стає вартовий - "Пан Калетинський": це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського" кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

Також у цей день дівчатка ворожували на майбутнє. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї переживали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.

Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть під тарілки фанти підкладати. І, як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати - свою долю вгадати. Кожна дівчина лише одну тарілку вибирала. Хвилювалась, бо вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.Свято Андрія - це і радість, і сум, і потаємна надія..

Якщо під тарілкою буде перстень, то вірили, що вже скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.А ще так ворожили:

Дівчина свій чобіт скидала та й із заплющеними очима його від себе кидала. Коли кидала, то стояти на одному місці мала. А інші дівчата дивилися, в який бік чобіт носком упав, то з цього боку й буде її наречений шукав.

Також гості нашого свята побачили справжнє українське дійство. Хлопці та дівчата жартували, співали, ворожили.

Із сторони було приємно спостерігати і за учасниками, і за глядачами, які поринули в чарівний світ народних звичаїв і традицій.

Завершальним етапом вечорниць було пригощання усіх учасників смачними домашніми українськими варениками. Ось тут-то не обійшлося без сюрпризів. У окремих варениках смачна капуста чи картопля були замінені на гіркий перець чи сіль. Але ті учасники свята, кому вони дістались, ще більше жартували та раділи.

Усе пройшло чудово. Було дуже цікаво, усі залишилися задоволеними.

Над статтею працювали:
Сидоренко А.
        Головачова М.
Журіна І.










Додав: Управління_освіти |
Переглядів: 403
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016