Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Головна » Інструктивно-методичні матеріали » Сьогодення миколаївської освіти » 2014-2015 н.р.

Українська весна в Миколаєві: як це було (ЗОШ №1)
03.05.2015, 17:02

Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди.

Іван Франко

Синьо-жовта історія не нова. Тому, здавалося б, не повинна була принести нічого екстраординарного. Та історія «обросла» новими ідеями і в перший день проведення IV Всеукраїнських молодіжних Ольжичевих читань після знайомства і вільного променаду по школі була презентована друзям-патріотам із різних куточків України – учням, студентам, учителям, батькам, військовослужбовцям, представникам ЗМІ – під назвою «Українська весна в Миколаєві», видавшись напрочуд вдалою саме тут і зараз.

Майстер-клас «Синьо-жовта палітра патріотизму» створений мною восени минулого року і призначений для когорти всіх небайдужих українців. Тож я проводила його для керівників делегацій, а координатори дитячих секцій – для учнів і військових. Ми українізовувалися, як могли. Бажаючи один одному гарного настрою, посмішок і миру, створили стрічку єдності у патріотичних кольорах. Напевне усвідомили ще раз, що сила українців у єдності. Переконалися в тому, що патріотизм може бути й естетичним, «зоригамивши» синьо-жовті тюльпани. А вже за мить, створюючи гілочку надії, з’ясовували, які якості, окрім «синьої крові» і «жовтих слів», мусить мати патріот. Кептарик справжнього патріота лише допоміг нам у цьому, адже ми відчули себе не лише модельєрами, а й піар-менеджерами. Згадавши всі можливі риси, притаманні патріоту-українцю, залишилось лише зробити його самого. Своїми власними руками ми створювали стару добру ляльку-нитянку, а з сакральних семи предметів кожного українця – українське альфреско (за Ліною Костенко). Потім поринули у справжнє озеро єдності, пускаючи на воду жовто-блакитні квіточки з побажаннями миру, злагоди і спокою. Усі вироби, створені протягом майстер-класу, подарували військовим, які були присутні в Рідній школі того дня.

Після майстер-класу відбулась раптівка «А за вікном майже весна». Усі гості й учасники читань на подвір’ї школи створили своєрідний «кошик» із синіх і жовтих «квіточок», що його обрамили патріотичною стрічкою військовослужбовці,   над якими «летіли» голуби миру, – «В Миколаїв прийшла українська весна!» Сталося! Приспаний ген свободи нарешті по-справжньому пробуджується… Головне, щоб нам вистачило терпіння.

Коло Пам’яті «Молись за Україну» об’єднало всіх учасників читань у фойє школи. Надзвичайно проникливі слова наших учнів про Батьківщину спонукали задуматись присутніх про долю країни, а Гімн Держави, виконаний під акомпанемент патріотичного піаніно, змушував заплакати не одного присутнього.

А на завершення всіх чекала art-гутірка «#Ukraine». Чому, власне, гутірка? Що це взагалі таке? Є такий діалектизм «гуторити» – розмовляти, звідси «гутірка» – розмова. Це слово я «привезла» з луцького фестивалю опору «Бандерштат». Довго визначалася з назвою. Чому саме «#Ukraine»? Всі знають, що хештег – це символ решітки перед словом, саме завдяки цьому можна багато чого знайти нового і досить швидко. І я подумала, що ми з вами, незважаючи на всі події останнього часу, прокидаємося, але все ж таки ще знаходимося в пошуках себе, в пошуках своєї України, самоідентифікуємося, намагаємося стати самобутньою нацією. Саме тому хештег.

На заході  зібралися найкращі люди України, цвіт нації! Я, як організатор і ведуча, не припускала навіть думки, що в залі є хоча б одна людина, яка знаходилась там примусово. У нас у гостях були неперевершені люди, які давали змогу хоча б тоді сидіти там, спілкуватися і не думати, що через хвилину десь поруч вибухне бомба. Це особовий склад вже легендарної 79 окремої аеромобільної бригади, 36 окремої бригади берегової оборони, 204 бригади тактичної авіації. Присутні аплодували їм стоячи і неодноразово, аплодували так, як ніколи до цього. Серед присутніх і дружини військових – пані Марія Бершацька та Ірина Толкачова, люди, які зробили неабиякий внесок у національне пробудження Миколаєва: громадська активістка Катерина Литвиненко, художниця Світлана Чебанова, спеціально запрошені студенти Коледжу культури і мистецтв, а також учасники читань, учні та вчителі нашої школи. Кожному з них було що нам сказати, і ми їх уважно слухали, ставили запитання, діалогізували – гуторили.

Військові розповідали свої історії, дехто з хлопців просто не витримував, у когось був крик душі, не стримувались від сліз і дружини. Вислухали кожного. Надзвичайно важко і складно було, проте такі речі необхідні в нашому житті. Атмосферу передати словами, на жаль, просто неможливо. Не залишились наші захисники і без подарунків та знову бурі оплесків.

Чудовим післясмаком залишились на душі слова миколаївської художниці Світлани Чебанової, яка всім присутнім подарувала магнітики «Майдан. Миколаїв», а вже за день у фейсбуці поділилася своїми враженнями від гутірки: «…Школьники не простые, а золотые))) Вручили сувениры. Поболтали. Посмеялись. Пошутили. Рассказали про наш николаевский майдан. А дальше там уж каждый о своём рассказывал. Детки славные… Красивые, умные, глазки горящие, слава Україні, героям слава, благодарные, искренние, подарки военным подготовили, вручали; ну, песня, а не дети:)… Как хорошо, когда дети умные, заинтересованные и небезразличные. Счастлива, что поехала…»    

Один із таких золотих школярів, Ярослав Аркуша, подарував нам чарівну гру на саксофоні, тим самим забезпечивши собі приз глядацьких симпатій у нашому талант-шоу «Україна має талант», що проходило під час Ольжичевих читань. Студенти коледжу культури і мистецтв  подарували нам Шевченкові вірші й пісню про Україну, від якої йшли мурахи… Насамкінець Іван Євгенович Сидоров, учитель фізики,  зачарував присутніх грою на гітарі, а ми всі співали пісні Кузьми – великого патріота України, якого вже немає з нами… Вічна пам’ять усім тим відважним сміливцям, які віддали своє життя за мир над нашими головами сьогодні! Слава Героям України!      

Довго ще дехто з дівчат гуторив із військовослужбовцями після офіційного завершення гутірки… Нарешті всі розійшлися по домівках, та насправді то лише розпочиналися IV Всеукраїнські молодіжні Ольжичеві читання, а українська весна тільки вступала в свої права…

Антоніна Станіславівна Шпаченко,
учитель української мови і літератури
ЗОШ №1імені Олега Ольжича



























































 

Додав: Управління_освіти |
Переглядів: 825
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016