Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Головна » Інструктивно-методичні матеріали » Сьогодення миколаївської освіти » 2015-2016 н.р.

Жінки в долі Шевченка (ВСШ №1)
08.04.2016, 13:14

Учителем української мови та літератури Миколаївської вечірньої школи № 1 Смикавчук І.М. було проведено літературну композицію «Жінки в долі Шевченка». Учні разом з вчителем поринули у світ поезії, музики та мистецтва. Дізналися, що Шевченко був не тільки поетом-борцем, а й звичайною людиною, яка вміла кохати.

Історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса. Не завжди його почуття лишали слід у поезії. Але ж і сказати, що жінки і світлі почуття до них не відіграли значної ролі в житті і творчості Шевченка — це, значить, погрішити проти істини.

Учениця 10-А класу Очереднюк Катерина підготувала розповідь про Оксану Коваленко — Шевченкову Беатріче. Її особиста трагічна доля стала трагедією його серця.

Учень 11-А класу Міщенко Дмитро дуже гарно продекламував поезію, присвячену Оксані, ''Ми вкупочці росли'', написану поетом у засланні.

Учениця 10-А класу Датій Олена розповіла про дружбу Шевченка і Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча, яка відчула великий поетичний талант поета. Княжна першою назвала його генієм нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею В. Рєпніної? Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Але вже той факт, що Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою ''Тризна'', є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки. Згодом вона стала близьким другом, сестрою і сумлінням поета.

Учениця 11-А класу Вернигоренко Марина  продемонструвала презентацію про ''Ганну вродливу'' (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського, власника села Березова Рудка, що на Полтавщині), а Скворцов Юрій учень, 10-А класу, декламуючи поезію ''Г.З.'', розкрив і відвертість, і щедрість серця поета, і шляхетність почуття, і зрілість майстра слова.

Учениця 12-а класу Троян Ю. розповіла про Ускову Агату Омелянівну  (дружину коменданта Новопетровського укріплення), яка змогла зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса Григоровича у далекому засланні.

Учениця 10-А класу Мельник Євгенія підготувала повідомлення про останнє почуття, що спалахнуло в серці Шевченка — любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички, кріпачки. Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала врятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю. Але не судилося стати Ликері Шевченковою долею. Серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності.

Під мелодію пісні «Тече річка…» на слова Тараса Шевченка у виконанні Квітки Цісик Інна Михайлівна завершила літературно-музичну  композицію словами: «У поетичних рядках Великого Кобзаря ми відчуваємо радість кохання і крах надій, невимовний душевний біль. Любовні поезії сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля. Та навіки залишився з нами той, «хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки…»

Прес-центр школи




 

Додав: Управління_освіти |
Переглядів: 543
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016