Пошук


Меню сайту

Форма входу
  


Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів














Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Головна » Інструктивно-методичні матеріали » Сьогодення миколаївської освіти » 2017-2018 н.р.

Подорож у минуле (екскурсія учнів ЗОШ №13 до Миколаївського обласного краєзнавчого музею)
16.11.2017, 13:36

З метою збору матеріалів для проекту «Народні символи України», а саме познайомитися з народними ремеслами українців, учні 3-А та 4 класів ЗОШ № 13 завітали до Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Увійшовши до оглядової зали, діти ніби потрапили машиною часу у далеке минуле нашої України. Ось стара селянська стодола, мазана глиною, вкрита солом'яною стріхою, де зберігалося все збіжжя з поля та городу. Тут діти познайомилися з найпочеснішою роботою українців – хліборобством, побачили старовинне рало (плуг) та багато знарядь праці хліборобів: величезне сито, серп, косу, жорна, ціпок тощо. Діти зрозуміли, якою важкою була праця селян – хліборобів.

Потім екскурсовод познайомив екскурсантів з іншими, не менш цікавими ремеслами. Учні дізналися, що дерев'яні діжки, ослінчики, відра виготовляв бондар. Гончар створював чудовий глиняний посуд – як звичайні миски та глечики з макітрами, так і незвичні куманці та горнята – близнята, якими зручно було носити їжу в поле для батьків. Дізналися і про роботу коваля, стельмаха, чоботаря, швеця, пасічника. Бачили справжній ткацький верстат, на якому ткачі ткали не тільки доріжки на підлогу, а ще й чудові килими на стіни з незвичними візерунками, кожен з яких мав своє значення. Наприклад рибка – символ життя, вазон для квітів – то родина, стебла – тато і мама, а квітка – дитина. І всі ці вироби були оберегами селянської оселі, передавалися від покоління до покоління, тому люди ставилися до цих речей, як до святині.

Дізналися діти і про таку мало відому професію як шорник. Вона виникла від слова «шори» - кожані нашивки, які чіпляли на голову коня, біля очей, щоб той дивився тільки вперед і не міг бачити по сторонах. Шорники виготовляли вуздечки, сідла та інший реманент для коня.

Вивчаючи народні ремесла, школярі збагатили свій словниковий запас безліччю нових слів, побачили на власні очі такі предмети та речі, про які раніше тільки чули, або читали у книжках. Наприклад, дуплянка – це саморобний вулик, масничка – пристрій для виготовлення масла і багато інших .

Дуже сподобався дітям інтер'єр справжньої селянської хати. Вони наче завітали в гості до української родини. Ось батько вечеряє за столом смачними варениками з макітри. Мати кладе на вишитий рушник запашну хлібину, яку щойно вийняла з печі. А старша донька колише в дерев'яній люльці немовля. На покуті висять образи. Біля печі – скриня з крамом, так і хочеться заглянути, а що всередині? На стіні біля столу – мисники з старовинним посудом. На полиці зверху – сулії для олії, глечики, горнятка. Кожна річ в українській хаті мала своє місце. Але найбільше дітей зацікавила піч. Учні задавали таку кількість запитань, що екскурсовод не встигала відповідати на них.

Побачили екскурсанти і буденний одяг селян – крислаті солом'яні брилі та постоли, полотняні штани та сорочки. І багато чого іншого.

Якби можна було зупинити час, діти б ще довго ходили стежинами минулого, але, на жаль, треба було повертатися до школи. Тож подякувавши працівникам музею за таку чудову пізнавальну подорож у минуле, школярі пообіцяли, що ще не раз повернуться сюди. Адже скільки ще всього цікавого вони не встигли побачити!

Прес-центр школи

DSCN9071 муз1 DSCN9093 DSCN9078

Додав: Управління_освіти |
Переглядів: 1128
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       







Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання


































































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2018