Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Головна » 2014 » Жовтень » 19 » Незалежне тестування-2015: серпом по неякісній освіті
14:49
Незалежне тестування-2015: серпом по неякісній освіті

Український центр оцінювання якості освіти розпочав підготовку до проведення зовнішнього оцінювання-2015. І вже запропонував серйозні зміни до процедур ЗНО. Ідеї спеціалістів із тестування викликали справжній ажіотаж - від абсолютної підтримки до повного неприйняття. Адже б'ють по нечесному вступу і примушують замислитися над підвищенням якості освіти.
Що ж нового буде у ЗНО 2015 року? На ці питання відповідає директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.
- Частина нововведень стосується суто наших технологічних процесів, вони не цікаві широкій спільноті. Видимими для людей залишаються 5 основних новацій. Перш за все ми хочемо суттєво змінити систему визначення результатів зовнішнього оцінювання.
Коли зовнішнє тестування тільки запроваджувалося, постало питання - а як відсіяти абітурієнтів, котрі є явно слабкими? Через досить екстремальні умови запровадження ЗНО, відсутність досвіду, бажання максимально спростити процедуру тоді було прийнято рішення запровадити штучний поріг - 124 бали. Всі, хто отримав менше 124 балів, не могли стати студентами. Чому 124, а не 123 чи 127, - цього ніхто не може пояснити й тепер. Крім того, 124 бали з математики і 124 з історії України чи української мови - зовсім різні речі. Є ще один нюанс. Припустімо, абітурієнт - хороший спортсмен. Він вступає на спеціальність "фізична культура і спорт". Українську мову складає на 123,5 бала. Йому шлях до університету закритий. Чи правильно це?
Тому ми вирішили звернутися до практики інших країн, у яких також проводяться зовнішні іспити, і визначати результат, використовуючи добре відомий у теорії педагогічних вимірювань метод Ангоффа. Він полягає в тому, що група експертів, аналізуючи кожне завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на нього від мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу "склав/не склав", або так званого "порогового бала". Для одного предмета він може становити 25 балів, для іншого - 41. Це й буде той "поріг", яким визначатиметься, склав абітурієнт тест чи не склав. Якщо він набрав більшу за порогову кількість тестових балів - склав тест, меншу - не склав.
Для абітурієнтів, котрі склали тест, тестові бали переводитимуться в рейтингові за шкалою 100–200 балів. Тобто зі 100 балами вже прийматимуть документи до університетів. А 124 бали відтепер будуть майже пристойним результатом. Таким чином ми збільшуємо лінійку рейтингових результатів, за якими абітурієнти зараховуватимуться до ВНЗ. Якщо в попередні роки ця лінійка визначалася шкалою від 124 до 200 балів (тобто фактично мала 76-бальну шкалу), то тепер - від 100 до 200 (стобальну). Ще один плюс: у рейтингуванні тепер не братимуть участі ті, хто не склав базового рівня. Отже, у тих, хто склав тест, можливостей отримати вищу рейтингову оцінку стає більше.
- Хто ці експерти, що визначають долю абітурієнтів?
- Це будуть фахівці найвищого класу: університетські професори, вчителі й методисти, вчені. В експертній групі з кожного предмета працюватимуть близько 20 чоловік. Причому вони перебуватимуть не лише в Києві, а й у кожному нашому регіональному центрі. Робота комісій буде організована в онлайн-режимі, щоб експерти могли спілкуватися між собою. У день складання тестів, ще перш ніж бланки з відповідями доїдуть до пунктів перевірки, ми матимемо визначений комісією "пороговий бал" - "склав/не склав". І одразу повідомимо про нього на порталі УЦОЯО.
До речі, якщо хтось має бажання брати участь у роботі експертної комісії, ми з задоволенням його запросимо. Бажаючі можуть звернутися до регіональних центрів оцінювання якості освіти.
- Введення порогу "склав/не склав" перекриє можливості для будь-яких махінацій при зарахуванні?
- Я не хочу говорити про якісь махінації. Лише скажу, що коли абітурієнт тесту не складе, його результатів у базі даних УЦОЯО не буде. А в інформаційній картці, яку він зможе роздрукувати після визначення результатів, міститиметься запис "тест не склав". Із таким документом до приймальних комісій можна не йти. Але коли ми запроваджуємо таку систему (причому це абсолютно обґрунтований підхід у контексті теорії педагогічних вимірювань), то постає друге питання: а що нам робити із сертифікатами минулих років? Адже 124 бали року 2014-го зі 124-ма року 2015-го й далі вже не можна буде порівняти.
Для уникнення цього непорозуміння ми пропонуємо внести в Умови прийому до вищих навчальних закладів норму, щоб, починаючи з 2015 р., сертифікати зовнішнього оцінювання, видані в попередні роки, у новій вступній кампанії не враховувати.
- Врахування сертифікатів минулих років завжди сприймалося громадськістю неоднозначно. Оскільки бал сертифіката рейтинговий, він показує місце абітурієнта серед інших учасників тестування. Ми ж не присудимо третє місце у змаганнях спортсмену тільки тому, що торік у таких змаганнях він був теж третім.
- Так. У 2010 р. тодішнє керівництво МОН внесло пункт про врахування сертифікатів минулих років в Умови прийому. Це був один із тих багатьох абсолютно непрофесійних кроків, які завдали великої шкоди системі освіти і які ми відчуватимемо дуже багато років. Інакше кажучи, це був дешевий популізм і ще одна лазівка для не доброчесних працівників багатьох приймальних комісій. Саме вони й сьогодні чинять певний тиск із метою унеможливлення прийняття цієї норми.
Між іншим, до прийняття рішення про сертифікати минулих років нас підштовхнули кращі університети. Так, на початку вступної кампанії-2014 був дуже занепокоєний напливом до університету абітурієнтів із сертифікатами минулих років Київський національний університет імені Тараса Шевченка, інші навчальні заклади. Аналіз даних ЄДЕБО свідчить, що в цілому по країні щороку до приймальних комісій приходить понад 20–23 тис. тих, хто складав ЗНО в попередні роки. Зверніть увагу: це абітурієнти, які чомусь не стали студентами раніше. Здебільшого - далеко не найкращі абітурієнти.
Є ще одна причина, з якої недоцільно враховувати сертифікати, видані в попередні роки. Програми ЗНО з деяких предметів за 8 років його проведення змінювалися кілька разів. Жодного року УЦОЯО не продукував тестів, які можна порівнювати між собою. Тобто склалася ситуація, яку навряд чи можна назвати рівним доступом до вищої освіти. Але ж ЗНО запроваджувалося саме з цією метою. Я вже не кажу про абсурдність в іншому контексті. Адже, коли не було ЗНО, абітурієнт не міг принести до університету результати вступних іспитів, які він складав 3-4 роки тому, і просити зарахувати ці результати під час конкурсу…
- Які ще новації ви пропонуєте?
- Для того, щоб забезпечити якісніший відбір студентів, ми хочемо запропонувати університетам тести двох рівнів складності. У 2015-му їх буде запроваджено лише з двох предметів: української мови та літератури і математики. Погодьтеся, не можна завданнями однакового рівня складності визначати рівень знань з математики у тих, хто, скажімо, хоче вступити на механіко-математичний факультет, і в тих, хто вступає на факультет із підготовки вчителів трудового навчання. Чи може бути однаковим тест з української мови для тих, хто хоче здобути вищу філологічну освіту, і для абітурієнтів, які мають намір стати професійними спортсменами?
Дворівневі тести складатимуться з двох частин: базового і поглибленого рівнів. До базової частини входитимуть завдання, виконання яких дасть змогу виявити достатній для здобуття непрофільної вищої освіти рівень знань абітурієнта. До поглибленої - завдання, результати виконання яких дадуть можливість зробити висновок про наявність у абітурієнта знань для здобуття профільної філологічної чи математичної вищої освіти. Але слід мати на увазі, що завдання для тестів обох рівнів не виходитимуть за межі програм ЗНО та шкільних програм.
- Як абітурієнтові дізнатися, який рівень тесту йому потрібно складати? Кого він має повідомити про своє рішення щодо вибору тесту?
- Під час реєстрації на ЗНО абітурієнти вказуватимуть у бланку заяви, якого рівня тест вони складатимуть. Очікується, що до 1 грудня мають бути опубліковані правила прийому до університетів. В них кожен вуз поставить вимогу - тести якого рівня з української мови та літератури і математики він прийматиме.
- Абітурієнти, які обрали тести різних рівнів, складатимуть ЗНО разом, в одній аудиторії?
- З цим ми визначимося після завершення реєстрації на тестування. Якщо бажаючих скласти тест поглибленого рівня виявиться багато, ми їх посадимо в окрему аудиторію. Бо їм знадобиться додатковий час на виконання завдань. Якщо таких абітурієнтів виявиться мало, ми посадимо їх разом з усіма, зробимо перерву, щоб пішли ті, хто складав тільки базовий рівень. А після цього тестування триватиме.
- Якщо абітурієнт обрав поглиблений рівень, але не зміг впоратися із завданнями - він отримає вирок "не склав" і нуль балів?
- За поглиблену частину він отримає мінімум - 100 балів, за умови проходження ним "порогового бала". Тобто в нього може бути результат 156 балів - за базову частину і 100 балів - за поглиблену. І з одним, і з другим результатом він зможе йти до приймальної комісії, подавати документи, брати участь у конкурсі. Але якщо абітурієнт, обравши тест поглибленого рівня, не набере "порогового бала" за тест базового рівня, то він результатів не отримає взагалі. Тут є інше питання - скільки університетів у нас готові поставити поглиблений тест у перелік вступних іспитів. Думаю, їх буде дуже й дуже мало.
Професор В.Бахрушин із Запорізького університету зробив цікаве дослідження. Він проаналізував за ЄДЕБО результати торішньої вступної кампанії стосовно тестування з фізики. Виявилося, що торік у тих університетах, у яких фізика - профільний предмет, поставили вимогу принести сертифікат із цього предмета з балом, вищим за 140, лише 2 університети. А решта вузів приймали з профільної фізики сертифікати і 140 балів, і 138, і т. д. Але професор В. Бахрушин виявив дуже цікавий факт: в одному з університетів сертифікат із профільного предмета "фізика" можна було замінити на сертифікат з англійської мови та, здається, з географії. І зарахували абітурієнта, в якого англійська мова була 126 балів, на спеціальність, де профільною є фізика. Тому я не впевнений, що університети масово вимагатимуть поглибленого рівня знання профільного предмета. Але це буде тест і для університетів. Абітурієнт бачитиме, що університет ставить низькі вимоги, отже він не є престижним і авторитетним. Отже, він готовий брати слабких студентів. І це свідчить про якість підготовки.
- Чи правда, що шкільний випускний іспит (державну підсумкову атестацію, або ДПА) з української мови складатимуть у формі ЗНО?
- Таке рішення Міністерство освіти і науки вже прийняло. Відповідний наказ пройшов державну реєстрацію і найближчими днями буде опублікований. Хочу нагади, що схожа практика в нас уже була у 2008—2009 рр. Але у 2015 р. ЗНО з української мови і літератури спільно з ДПА складатимуть усі випускники загальноосвітніх шкіл, а не лише ті, хто хоче стати студентом. Для ДПА у базовому тесті буде виділено завдання лише з української мови. Які це завдання - абітурієнт дізнається, отримавши тестовий зошит. За виконання цих завдань абітурієнт отримає оцінку в шкалі 1–12 балів. Але ці ж завдання буде враховано і в результатах виконання всієї базової частини тесту.
Хочу наголосити: у 2015 р. ДПА у формі ЗНО проводитиметься лише для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, якими є школи, ліцеї, колегіуми, гімназії.
У тесті з математики у 2015 р. завдань для державної підсумкової атестації не буде. Тому за цей тест усі абітурієнти, які виконували завдання базового рівня, отримають один результат, а ті, хто виконував завдання поглибленого рівня, - два.
- Чому ДПА у формі ЗНО відбуватиметься тільки з одного предмета?
- Я був би радий зробити хоч із шести. Але є питання фінансів, є питання готовності наших шкіл. Сьогодні багато вчителів криком кричать: треба було попередити за рік, щоб ми підготували дітей. Розумієте підхід: ми ГОТУЄМО до ДПА, а не організовуємо навчальний процес так, щоб учні засвоювали навчальний матеріал, а ДПА було лише інструментом перевірки рівня засвоєння! Але люди, котрі серйозно хочуть реформувати освіту, глибоко переконані: наступного року нам потрібно робити ДПА у такому вигляді і з математики, і з інших предметів.
- Випускні іспити у формі незалежного тестування, яке відбуватиметься навіть не у стінах школи, унеможливить "купівлю" медалей, високих балів атестату…
- І не лише це. Провівши ДПА у формі ЗНО, ми фактично здійснимо серйозне моніторингове дослідження якості підготовки випускників шкіл із української мови. Таких досліджень ніхто й ніколи в системі освіти України ще не проводив. Отримані результати дадуть підстави для дуже серйозних управлінських рішень.
- Є ще якісь нововведення?
- Так. Ми не включили до переліку предметів, із яких проводиться зовнішнє оцінювання, світову літературу та всесвітню історію. Причина проста: дуже мало університетів ставлять ці предмети у перелік тих, із яких вони хочуть бачити сертифікати незалежного оцінювання.
- Опоненти такої ідеї - переважно вчителі згаданих предметів. Вони вважають, що світова історія і література формують світогляд, загальне уявлення про світові літературні та історичні процеси. Їх має знати кожна освічена людина. Вилучення згаданих предметів із переліку ЗНО означатиме, що їх ніхто не вчитиме.
- Невже вивчати предмет потрібно тільки для того, аби скласти незалежне зовнішнє оцінювання? Тоді давайте проводити ЗНО з усіх 23 предметів, які є у навчальному плані школи.
Сьогодні світова тенденція - це перехід до комплексного тесту, який формується з питань із кількох предметів. Колись із таких тестів починала Києво-Могилянка. Ми наразі маємо 14 предметів для зовнішнього оцінювання. Чи треба ще подрібнювати? Але коли повернутися до тестів зі світової літератури, то хочу сказати, що особисто я не є прихильником тестів із літератури. Література - не той предмет, який можна успішно покласти на мову тестових завдань. Там багато суб'єктивного, там людина мусить висловити своє ставлення до літературного твору, свою думку про нього. Можна скласти сорок чи п'ятдесят тестових завдань, як, скажімо: коли народився такий-то письменник, який твір він написав, у яке плаття були одягнені дами з зазначеного твору і так далі… Чи свідчитимуть правильні відповіді на ці запитання про знання абітурієнтом світової літератури? Адже література - це мистецтво. Тестами можна перевірити знання, факти, вміння розв'язувати задачі тощо. Але ставлення до літературного героя, розуміння літературного героя і глибинного змісту творів, що є головним у вивченні літератури, - тестами не перевіриш.
Не треба лукавити - за великим рахунком, ми маємо проблеми з блоком тестування з української літератури.
Взагалі, вибір предметів визначають університети. Ось коли вони до переліку вступних випробувань масово включать всесвітню історію чи світову літературу, тоді ми будемо адмініструвати відповідні тести. На сьогодні такого запиту від університетів немає. Між іншим, перелік предметів, із яких проводитиметься ЗНО, програми оцінювання та сутність усіх наших овацій ми погодили з громадськими організаціями ректорів. Така вимога нового Закону України "Про вищу освіту".
- Оскільки нинішнього року ДПА з одного предмета проводиться разом зі ЗНО, останнє, очевидно, має розпочатися, перш ніж випускники отримають атестати? Чи відомо, коли це буде?
- У нормативних документах визначено: ЗНО проходитиме у квітні-липні. Точніші дати проведення ЗНО назвемо після того, як буде визначено терміни закінчення навчального року в загальноосвітніх школах. Вони ще не відомі: через можливі задовгі зимові канікули, перенесення навчальних днів і т.д. Думаю, така інформація буде оприлюднена не раніше кінця січня 2015 р.
- Щодо планів на майбутнє. Чи плануєте запровадити тест на здатність до навчання? Він може стати чудовою альтернативою сертифікатам минулих років.
- Справді, в багатьох країнах світу такий тест практикується для тих, хто вступає не одразу після школи. Він допомагає визначити не рівень знань, а здатність навчатися.
Тест у нас уже розроблений і апробований ще у 2009 р. Його треба лише трохи "дотягнути", зважаючи на сьогоднішні реалії. Але університети мають визначитися, на яку спеціальність вони вимагатимуть цей тест. У 2016 р. ми пропонуватимемо ці тести запроваджувати. На тлі всіх тих новацій, які пропонуємо нинішнього року, запроваджувати ще й цю нам важко.
Взагалі, під час наступної вступної кампанії плануємо впровадити дуже багато нового.
- Чи буде колись запроваджено електронне тестування?
- То моя рожева мрія. Але для її реалізації потрібні великі кошти. Ми почали перемовини з цього питання з компанією "Майкрософт". Але коли повідомили представникам компанії масштаби проекту (скільки нам потрібно мати робочих місць) - навіть для "Майкрософт" це виявилося забагато. Хоча такі інвестиції вигідні. З часом вони принесуть економію, - буквально через 2 роки після запровадження комп'ютерного тестування видатків із державного бюджету на зовнішнє оцінювання знадобиться значно менше.
Оксана Онищенко, "Дзеркало тижня. Україна"


Категорія: Актуально | Переглядів: 742 | Додав: Управління_освіти
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016