Пошук


Меню сайту

Форма входу
  


Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів














Онлайн всього: 8
Гостей: 7
Користувачів: 1
anna47aa47


Головна » Поради батькам першокласників
« 1 2
До 1 вересня, здавалося б, ще далеко. Але багато батьків уже зараз починають готувати своє чадо до вступу в перший клас. Підкріплює таке прагнення негласну думку про те, що чим більше знань у дитини, тим краще. У свою чергу, школи активно підтримують це прагнення батьків. Вони просто відмовляються брати дітей, які не вміють добре читати, писати і рахувати.
У той же час фахівці попереджають: для дитини важлива не стільки ерудованість, скільки здоров'я і психологічний настрій на навчання - дітям часто набридає «гризти граніт науки» через втому і високі вимоги. Як же краще підійти до питання підготовки дітей до школи, і які нюанси психології малечі потрібно при цьому враховувати?

Беремо всю відповідальність в свої руки

Психологи кажуть, що готовність до школи - це певний соціальний, фізичний і нервово-психологічний рівень розвитку дитини. Для того щоб першокласник міг отримувати задоволення від навчання, він повинен бути відносно самостійним, виразно і швидко говорити, і мати хоча б мінімальний багаж знань.
Багато мам скаржаться, що навіть у звичайних школах дітям висувають дуже серйозні вимоги, і при вступі до першого класу звичайної районної СШ доводиться здавати іспити. Хоча за законом - це самоуправство, з яким можна і потрібно боротися. Нагадаємо: восени 2011 року парламент заборонив перевіряти рівень знань під час прийому дітей у школи. Нардепи тоді заявили, що тестування часто використовується шкільною адміністрацією як привід для вимоги грошей у батьків. За словами директора Бориспільської загальноосвітньої школи № 6 I-III ступеня акредитації Віри Мазури, в звичайну школу хлопчиків та дівчаток мають брати лише на основі розмови з психологом.
Певні тести можуть проводити в гімназіях або в спеціалізованих школах. Там, як правило, вимагають, щоб діти вміли вже трохи читати і рахувати хоча б до десяти. «Але загальноосвітні школи ніяких тестів не проводять. Психолог розмовляє з дитиною і задає йому нескладні питання. Наприклад, потрібно додумати речення: «В лісі живуть ...». Такі питання допоможуть визначити рівень логічного мислення дошкільника і його психологічний настрій », - зазначає Мазура.
Проте Віра Іванівна наголошує, що починати вчити малюків потрібно задовго до школи, оскільки у них дуже «чіпка» пам'ять. Педагог рекомендує батькам не упустити потрібний момент і починати потроху розвивати мислення і розширювати знання свого малюка.

Мами говорять

Мама 7-річного Стаса Ірина згадує, що її син під час вступу до школи літери вже знав, але складати їх у склади і читати слова цілком ще не вмів. Вона сама вчила його абетці, а також рахунку до десяти. Ірина впевнена, що не хотіла б, щоб її син перед школою відвідував спеціальні підготовчі закладу. «А навіщо тоді школа? Що він буде там робити? Адже немає такої норми, яка б зобов'язувала брати в школу тільки тих дітей, які вміють добре читати і рахувати, щоб рівень розвитку дітей в класі був приблизно однаковим », - нарікає вона.
«Ми не відвідували дитячих клубів, де допомагають у підготовці до школи, самі з чоловіком вчили сина читати і писати. Підготовчі заняття запропонували нам в гімназії, в яку ми збираємося йти 1 вересня. Для нас вони безкоштовні, так як мій син - уже в списках першокласників 2012-2013 рр.. конкретної школи », - розповідає мама 6-річного Марка Євгенія. Разом з тим, Євгенія проти зайвих «перевантажень» для її сина, вона побоюється, що через них йому може перестати подобатися пізнавати нове.
І побоювання батьків не безпідставні. Так, мама двох доньок Юлія на ... Читати далі »

Категория: Поради батькам першокласників | Просмотров: 1066 | Добавил: Управління_освіти | Дата: 03.08.2012 | Комментарии (0)

Ну, ось і настав він, цей довгоочікуваний і радісний день - 1 вересня! Вся родина готувалася до нього. Так багато було розмов улітку, стільки хвилювань і турбот! Отже тепер мамам і татам можна зітхнути полегшено? Та ба! Ото лише тепер усе й починається.

Перший навчальний місяць для маленьких "новобранців" - найбільш відповідальний і важливий на найближчі 12 років. І навіть більше.
Про те, як допомогти першокласникові, яка тут роль батьків і вчителів - наша розмова з провідним науковим співробітником лабораторії психології дошкільнят Інституту психології ім. Григорія Костюка Академії педагогічних наук України, кандидатом психологічних наук Світланою ЛАДИВІР.

- Сьогоднішнім першокласникам по шість років. Такий ранній початок нелегкого шкільного життя - це добре чи погано для дитини?

- Наша лабораторія не один десяток літ працює над проблемою психологічної готовності дітей до шкільного навчання, питаннями захисту їхнього психологічного здоров'я. Співробітники лабораторії та керівництво Інституту в цілому завжди стояли на тому, що в 6 років віддавати дитину до школи рано. Ліпше - не раніше й не пізніше, ніж у 7 років. Це найблагодатніша пора для початку навчання. Саме близько 7 років процеси збудження й гальмування стають збалансованими.

Узагалі точніше було б говорити не про акселерацію дітей, а про психологічне збагачування дитячих видів діяльності. Ті вчені, що проголошують: "Не варто малечу тягнути "за вуха" до шкільної парти", мають рацію. Вона ще не готова до цього. Не можна відбирати дитинства. Треба, аби хлопці та дівчата дозріли у своєму дитинстві.

На цю проблему в Україні є два протилежні погляди. На жаль, у цьому науковому протистоянні, що почалося давно, дошкільні вихователі програли. А виграли вчителі початкових класів. Перевага сталася, скоріше за все, через економічні причини. Демографічна ситуація тоді була такою, що в школах бракувало першокласників. "Гуляли" приміщення, вивільнювалося багато вчителів початкових класів. І в цілому побутувала думка, що дошкільна освіта в нас відстає від шкільної. Ось ми і віддали шестиліток до школи.

Заради справедливості треба сказати, що тоді в Україні були дуже добрі експериментальні школи. Я особисто їздила до Львова, де бачила, що для шестиліток у будинку дитячого садка створені й справді гарні умови. Діткам виділили окремий блок. Учителька, яка мала потім їх взяти до себе, не просто формально ознайомилася з майбутніми першокласниками, а ніби прожила з ними цей рік, пильно повивчавши кожного.

- А чи важливо добре знати майбутніх учнів?

- Існує поширена думка, що дитина має адаптуватися до ясел, дитячого садка, школи. У зв'язку з цим до малюків висувається низка вимог. Ми, українські психологи, як і прогресивні психологи інших країн, уважаємо, що тут все поставлено з ніг на голову. Доросла людина повинна адаптуватися до дитини, а не навпаки. Маля ще нічого нікому не винен. Він прийшов у цей світ, і нам, дорослим, треба придивитися до нього, до його природи, генетичного фонду, збагнути його, усвідомити індивідуальні прояви загальних закономірностей розвитку - і побудувати своє спілкування з малюком адекватно тому, що маємо перед собою. Адекватно кожній конкретній дитині. Коли з таких позицій підступати до проблеми, то, певно, що й не варто жалувати про те, що шестилітки пішли до школи.

Питання в іншому - куди вони пішли? До якої школи? Якщо діти опинилися в такому середовищі, що їх розвиває, зорієнтоване на них - це одне. А коли їх кинули просто у нове приміщення - це зовсім інше.

Але сподіваємося, що права дітей дотримуватимуться. Тож у сьогоднішніх умовах треба говорити про те, як виростити їх розумними, здоровими. Адже саме цього й вимагає Конвенція ООН про права дитини. Україна до неї приєдналася. Але хто реально дітей захищає? Поки що лунають тільки гасла. Та й що тепер розмахувати руками - рішення про шестиліток прийнято.

- Поїзд пішов, як то кажуть. Процес почався.

- Саме так. Тому свій заклик: "Обережно, діти йдуть до школи!" я адресувала б передовсім батькам. Тепер уже пізно думати, чи достатньо підготувалася ваша дитина до школи. Вона вже - учень. Я би закликала батьків зробити так, аби її перехід до шкільного життя, до нового етапу існування став сприятливим. Це має бути гарне свято. Не повинно звучати : "Ти цього не знаєш, не вмієш, не можеш. Ти не організований, ... Читати далі »


Категория: Поради батькам першокласників | Просмотров: 1316 | Добавил: Управління_освіти | Дата: 03.08.2012 | Комментарии (1)

З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання...
  1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
     
  2. Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили ? провини дитини в цьому немає.
     
  3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.
     
  4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.
     
  5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
     
  6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: „Дивись, поводь себе гарно!", „Щоб не було поганих оцінок" та таке інше. У дитини попереду - важка праця.
     
  7. Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
     
  8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід ? зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
  9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
     
  10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
     
  11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.
     
  12. Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.
     
  13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У І і II чверті краще це робити щовечора, а в II півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень.
     
  14. Перевіряти не значить „робити замість" ? ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов'язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам'ять, було вивчено добре: точність виконання завдань ? важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.
     
  15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального р ... Читати далі »

    Категория: Поради батькам першокласників | Просмотров: 1432 | Добавил: Управління_освіти | Дата: 03.08.2012 | Комментарии (0)

Людмила Заглада,
«Освіта України» № 93-94
У вересні цього року Верховна Рада ухвалила законопроект № 6515, згідно з яким заборонено перевіряти знання дитини при зарахуванні її до школи. На думку народних обранців, тестування порушує Конституцію України, а саме статтю 52 — про рівні права кожної дитини. До того ж тестування може стати інструментом здирництва. Але в законі йдеться лише про звичайні середні школи. Заборона на тестування не стосується спеціалізованих навчальних закладів — гімназій, ліцеїв, колегіумів і спецшкіл з поглибленим вивченням окремих предметів.
Треба сказати, що в зако­ні, автором якого є депу­тат Олександр Фельдман, немає нічого принципово ново­го — аналогічне розпоряджен­ня МОНмолодьспорту про те, що дітей не треба тестувати при за­рахуванні до загальноосвітньої школи, є досить давно. До речі, багато вчителів молодших класів і практичних психологів вважає, що перевірка вмінь читати і лі­чити справді не потрібні.
ТРИ СКЛАДОВІ ЗРІЛОСТІ
Але спробуймо подивитися на тестування дещо з іншого боку. По-перше, якщо його проводить фаховий психолог, він може, зважаючи на особливості дитини (наприклад, темперамент, швид­кість процесів мислення), реко­мендувати батькам конкретного вчителя, клас, навіть програму. А по-друге, якщо йдеться про спеціалізований навчальний за­клад, то батькам варто зважити, чи «потягне» дитина більш склад­ну програму?
І основне: мета співбесіди з психологом полягає не в тому, щоб з’ясувати, чи вміє дитина читати, а в тому, аби оцінити всі складові готовності малюка до школи. А це — не лише ін­телектуальний рівень. Тож пого­воримо про шкільну зрілість де­тальніше.
Більшість батьків упевнена, що найважливіше — вміти писа­ти, читати і лічити. Але насправ­ді ці навички — лише малесень­ка частка того, що спеціалісти називають «готовністю до шко­ли». Якщо дитина все це вміє, ще не факт, що їй пора до шко­ли. Бо шкільна зрілість насправ­ді складається з трьох частин — фізіологічної, психологічної та інтелектуальної. Зазвичай бать­ки зосереджуються на останній. І не здогадуються про важли­вість двох перших. Адже, якщо дитина не готова до школи фі­зіологічно, це може вилитися у хвороби. А, якщо немає психо­логічної зрілості (тобто вміння працювати в колективі, знахо­дити спільну мову з однолітка­ми і вчителем), дитина згодом може відчути відразу до школи і навчання.
ФІЗІОЛОГІЯ: ЯК ДІСТАТИ ДО ВУХА?
Багато батьків навіть не чуло, що, виявляється, є спеціальні тести, за допомогою яких можна чітко визначити, чи достатньо дитин­ка фізично «дозріла» до школи. Основний з них — так званий «філліпінський тест» шкільної зрілості. Дитина має дотягнути­ся правою рукою через голову до мочки лівого вуха (чи навпаки). Як варіант — прикласти зап’ястя до маківки і дотягнутися до вуха кінчиками пальців.
Коли я розповіла про ці тести в редакції, мої колеги — дорослі дяді й тьоті — почали з ентузі­азмом шукати власні вуха. Зви­чайно, з’ясувалося, що вони до школи дозріли повністю. А ось серед шестирічок цю нескладну вправу не може виконати майже ніхто. Що цікаво, в сім років — це зовсім не проблема!
Ще одна ознака: вважаєть­ся, що до початку навчання в дитини має помінятися міні­мум два зуби. Логопедичні про­блеми, слабкість, хворобливість теж є протипоказаннями. До чого може привести нехтуван­ня фізіологічною зрілістю? Не­зріла дитина не може витримувати шкільні навантаження (особливо, якщо школа — спе­ціалізована, зі складною програ­мою). Деякі спеціалісти вважа­ють, що фізично незріла дитина не спроможна не те що 45 хви­лин висидіти на одному місці, а навіть півгодини нерухомості для неї забагато — може призвести до проблем із серцем.
ПСИХОЛОГІЯ: РОЗУМІЮ СЛОВО «ТРЕБА»
Психологічну зрілість фахівці по­діляють на дві складові: емоційну й соціальну. Емоційна зрілість — це вміння опанувати власні імпульсивні реакції і досить три­валий час виконувати не д ... Читати далі »

Категория: Поради батькам першокласників | Просмотров: 1003 | Добавил: Управління_освіти | Дата: 03.08.2012 | Комментарии (0)

1-20 21-26


Ми в соцмережах
       







Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2017