Пошук


Меню сайту

Форма входу
Реєстрація
  




Радимо переглянути















   
Інші події

Конкурси для учнів

Конкурси для вчителів











Онлайн всього: 35
Гостей: 35
Користувачів: 0


Головна » До вершин професійної майстерності » Методичний супровід діяльності керівників » Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками
Методичні заходи для директорів [5]Школа молодого ЗДНВР [4]
Школа управлінської майстерності ЗДНВР [4]Методичні заходи для ЗДВР [4]
Консультації для ЗДНВР [2]Семінари [10]
Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти [23]Внутрішкільна система управління професійним зростанням учителя [37]
Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками [13]Дидактичні й методологічні засади сучасного уроку [5]
Підвищення професійної компетентності вчителів [10]Школи - новатори [2]
Вебінари [175]


Єдність вимог школи і сім’ї у вихованні духовно здорової свідомої особистості
01.05.2011, 13:16
Родина, родина — від батька до сина,
Від матері доні добро передам,
 Родина, родина — це вся Україна
 З глибоким корінням, З високим гіллям.
(Вадим Крищенко)
 
Роль сім'ї у вихованні та розвитку осо­бистості важко переоцінити. Адже заклади суспільного виховання ніколи не зможуть узяти на себе всю справу виховання і замі­нити повністю сім'ю.
В умовах українського національно-культурного від­родження, створення нової системи виховання та осві­ти юного покоління питання співпраці сім'ї та школи у формуванні особистості, їх взаємодії та взаємовпливу є досить актуальним.
Спираючись на Закон «Про освіту», у відповідності до Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті, на одне з перших місць ставлю проблему єдності та взаємозв'язку сімейного і громадянського виховання; переконана, що школа і сім'я — це дві сили, які здатні сформувати майбутнього громадянина України.

Задача вчителя — консолідувати зусилля школи, сім'ї та громадськості. Вважаю, що потрібно постійно визначати пріоритетні напрями підвищення педагогічної культури батьків, урізноманітнювати форми батьківської освіти, вивчати рівень педагогічної культури сімей, соціальних умов та виховних можливостей, застосовувати нетрадиційні форми і нестандартні методи у роботі з батьками. Тобто йти від конкретного до загального розв'язання завдання школи – формування у школярів знання відчуття роду, сприяти відродженню народно-педагогічних традицій виховання. Акцентувати увагу на тому, що родина — це основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним.
Перед учителями постають такі завдання:

1. Організація партнерських стосун
ків школи і сім'ї щодо виховання майбутнього громадянина України.

2. Створення необхідних умов для спільної діяльності класовода та батьків зі збереження психічного та фізичного здоров'я дитини.

Перші уроки життя діти здобувають у сім'ї, де громадянськість виховується всім укладом спільного життя: побутом, працею, звичаями. Тут насамперед дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, гарне і погане, корисне і шкідливе — тобто ті морально-етичні принципи, на яких споконвіку ґрунтується педагогічний досвід народу.

Саме в родині дитина набуває досвіду громадянської поведінки. Джерело громадянськості дітей міститься у психоповедінці батьків — їхньому патріотизмі, вболіванні за біди й невдачі, гордості за успіхи Бать­ківщини, готовності стати на захист, примножувати її матеріальну і духовну культуру.

Родина — золотий осередок суспільства, міць якого й стабільна опіка домашня над дітьми зумовлюють силу народу, держави.

Теоретичні основи формування родинно-сімейного виховання у школі на сучасному етапі

Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ — поняття, що розкривають моральну й духо­вну сутність, природну послідовність основних етапів формування людини. Від роду до народу, нації — такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості і громадянської зрілості.

Родинне виховання — перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підро­стаючих поколінь. У сім'ї закладається духовна основа особистості, її мораль, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння.

Родиновиховання — це перевірений віками досвід національного виховання дітей у сім'ї. Воно є джере­лом формування світогляду, національного духу, висо­кої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері, батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови, історії, культури.

Завдання родинно-сімейного виховання
:

     
виховання фізично і морально здорової дитини, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотипу);

     
створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;

засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культур­них традицій, етичних норм взаємин між близь­кими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про молодших, милосердя до слабших і людей похилого віку;

залучення дітей до чарівного світу знань, вивчен­ня народних казок, пісень, прислів'їв, приказок, дум, лічилок тощо; виховання поваги до школи і вчителя, прагнення до освіти й творчого само­вдосконалення;

включення дитини до спільної з дорослими діяльності, розвиток творчої працелюбності, спрямування її зусиль на турботу про навколишнє середовище; виховання дітей цивілізованими господарями та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;

формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти красиве і потворне в мистецтві і житті, поважати прекрасне в учинках людей; забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, звичаїв, обрядів, виховання в них націо­нальної свідомості і самосвідомості.
Працюючи з батьками, необхідно постійно переко­нувати їх у тому, що сім'я має шанувати й поважати українську мову, культуру, традиції і звичаї, виявляти шанобливе ставлення до національної літератури, преси, мистецтва, радіо і телебачення тощо. Дитині передається ставлення батьків та членів родини до національних цінностей через спілкування, споглядання та в інший спосіб.
У бесідах з батьками важливо застерігати їх від помилок, що виникають через нехтування батьківськими обов'язками. Підкреслювати, що чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніше вони впливають на формування її поведінки, почуттів, різноманітної діяльності. Діти поважають батьків вимогливих і спра­ведливих, чуйних і уважних до дитячих потреб і запитів, тактовних і витриманих, ініціативних в організації різних корисних справ – як дитячих, так і родинних та громадських.
Психологічні фактори формування соціокультурного середовища як запорука ефективного розвитку молодших школярів
1.Надзвичайно важливим фактором формування соціокультурного середовища виховання дітей у сім'ї є особистий
приклад батьків. Разом з тим вправи і прищеплення звичок, організація режиму навчання, праці і відпочинку дітей, виконання ними різних доручень і обов'язків, ігри створюють у сім'ї атмосферу доброзичливості, невимушеності, взаєморозуміння і взаємодопомоги.
2.Сила слова. Розповідь та пояснення, настанови, поради.
3.Народні звичаї та традиції. Вони є тією доброю основою, на якій зростає національна свідомість, гідність і самоповага.
Поняття «український народ», «українська нація» відображають і традиції — трудові, моральні, естетичні та ін. Вони мають визначати національне виховання дітей у сім'ї і родині.
4. Святкування сім'ями дат народного календаря. Це сприяє формуванню в дітей духовної культури. Народний календар включає дати і події, які мають як вселюдський, так і національний, і релігійний характер.
5.   Дати родинного календаря. День родини, відзначення днів народження кожного члена сім'ї, сімейних ювілеїв, роковини подружнього життя за участю дітей і онуків, що сприятиме єдності поко­лінь, міцності родини, засвоєнню кращих традицій українського народу.
6.   Вивчення батьками народних традицій, звичаїв і обрядів та впровадження їх у життя і виховну практику своєї сім'ї сприяють формуванню в дітей і молоді національного характеру, національної самосвідомості і гідності.
 Пріоритетні напрями родинно-сімейного виховання
Сьогодні як для української родини, так і для всієї освітньої системи найважливішим завданням є формування особистих якостей громадянина України, які включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, роз­виток індивідуальних здібностей і таланту. Сім'я має забезпечити:
1. Правове виховання.
2.
Моральне виховання. Мета: набуття молодим поколінням морального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжлюдських і міжнаціональних взаємин, формування моральної культури. Зміст морального виховання у сім'ї становить насамперед виховання любові до рідної землі, свого народу, його культури та мови; виховання гуманних почуттів; формування розумних потреб, свідомої дисципліни; виховання в дітей скромності, чесності і працьовитості, здатності до прояву почуттів сорому та власної гідності, непримиренності до аморальних учинків людей.

3.
Статеве виховання. Від морально-психологічного клімату в сім'ї, від взаємовідносин між батьками залежить виховання в підростаючого покоління кращих моральних якостей.

4.
Художньо-естетичне виховання, що спрямоване на формування в дітей основ естетичної культури.

5.
Формування духовності й духовної культури дітей у сім'ї певним чином відображає сферу інтересів і потреб життя суспільства. Значне місце у формуванні духовності людини посідає родинно-побутова культура, в якій найбільш повно відображено норми стосунків у сім'ї, шанобливе ставлення до найрідніших людей. Зміст родинно-побутової культури сприяє збереженню рідної мови, традицій, історії родоводу, забезпечує духовну єдність поколінь, неперервність минулого, сучасного, майбутнього нації. Формування духовності тісно пов'язується з релігійними виховними традиціями.

6.
Патріотичне виховання. Могутнім стимулом виховання патріотичних почуттів і практичної діяльності є формування національної свідомості. Воно передбачає усвідомлення дітьми своєї етнічної спільності, оволодіння національними цінностями і мовною культурою свого народу.

7.
Трудове виховання. Воно має забезпечити повагу до людей праці; свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини суспільства, формування творчої працелюбної особливості; взаємодію сім'ї, школи, трудових об'єднань учнів, позашкільних установ і трудових колективів; нетерпимість до проявів безвідпо­відальності в праці і лінощів.

8.
Екологічне виховання. Екологічна культура передбачає: усвідомлення людиною себе як частини природи, що є основою життя; свідоме дотримання норм поведінки в природі; пропаганду природоохоронних ідей і т. ін.
9. Розумове виховання. Зумовлює розвиток у дітей цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту і формування в них пізнавальних інтересів; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності, культури розумової праці; розвиток потреби у творчому оволодінні знаннями і вмінням самостійно їх здобувати; виховання мотивів та відповідального ставлення до навчання, готовності до практичного застосування знань і вмінь; привчання до наукової організації розумової праці. Розумове виховання передбачає створення сприятливих умов, за яких діти мають розвивати свої природні здібності і таланти, задовольняти інтереси, вдосконалювати інтелектуальні вміння, збагачувати почуття.
Виховання дітей у сім'ї потребує від батьків глибоких знань і врахування їх вікових особливостей. Це повною мірою сприяє формуванню в дітей уміння міжособистісного спілкування та підготовки їх до життя.

ДОДАТОК 1
Методичні рекомендації щодо формування відносин між сім'єю і школою
ДОДАТОК 2
Поради щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий стан для них  
ДОДАТОК 3
Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків
Література
1.Виноградова О. М. Початкова школа на шляху реформ // Джерело.- 2004.- № 15-16.- С. 5.
2.Держстандарт розвитку освіти України у 21-му столітті.
3.Кришенко В. П. Збірка віршів.— К.: Дніпро, 1983.— 128 с.
4.Макаренко А. С. Избранные педагогические произведе-ния.— М.: Учпедгиз, 1956.— С. 278.
5.Матеріали рішень другого Всеукраїнського з'їзду вчителів.
6.Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу.— К.: Довіра, 1992.— 141 с.
7.Омельченко Л.П. Настільна книга класного керівника.— X.: Ранок, 2007.- 176 с.
8.Організація роботи з батьками в сучасному закладі освіти // Шкільний світ. - 2008.- № 2.- С. 1-2, 7-8.
9.Приходько Ю.А. Виховуємо особистість // Початкове навчання та виховання.— 2007.— № 30.— С. 4—7.
10. Родинно-сімейне виховання як гарант становлення гармонійно розвиненої особистості // Позакласний час— 2005.- № 17.- С. 10.
11. Світова книга прав дитини.— К.: Богдан, 2006.— 122 с.
12. Сім'я і родинне виховання. Концепція // Рідна школа.— 2001.-№9-10.С.
13. Слуцький В. І. Дорослі і діти: Хто кого навчає? — X.: ВГ «Основа», 2007.- 89 с.
14. Спілкування дітей і батьків // Початкова освіта.— 2007.— №5.- С.
15. Сухомлинський В. О. Доброму скрізь добре // Рідна школа. - 2005.- № 5-С.
16. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям.— К:1975—312 с

Категорія: Формування психолого-педагогічної культури батьків. Сучасні форми взаємодії з батьками | Додав: Управління_освіти
Переглядів: 14480 | Завантажень: 0 | Коментарі: 5
Всього коментарів: 1
1  
http://amigos.lviv.ua/pages/?all=on&page=%D1%80%D0%B8%D0%B0+%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D 0%B4%D0%B5%D0%BE

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми в соцмережах
       






Інформаційний партнер
Науково-педагогічна бібліотека Миколаєва

Сайти навчальних закладів

Корисні посилання






























































Управління освіти Миколаївської міської ради © 2016